Верзікати, -каю, -єш, гл. = верзякати.
Даро́ваний, -а, -е. Подаренный. Дарованому один кінець. Дарованому коневі в зуби не дивляться.
Жалкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. 1) Жаловаться. Жалкується на ногу. Де ти, синку, ходиш? що ти, синку, робиш? жалкуються молодиці, що ти шкоду робиш. Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю. 2) Плакаться, сѣтовать, От як стала вона жалкуватись: що мені робити? Нема слуги. От життя моє! жалкується. 3) Пенять. Будуть на мене жалкуватися люде.
Жемчужо́к, -жка́, м. Ум. отъ жемчуг.
Інфима, -ми, ж. Второй изъ семи классовъ духовн. училищъ и семинарій.
Каштелян, -на, м.
1) Кастелянъ, управитель замка.
2) Сановникъ, засѣдавшій въ сенатѣ въ Польшѣ. Ті вельможнії каштеляни і старости... пійшли в неволю до Криму. Він каштелян і райця королівський.
Позурочувати, -чую, -єш, гл. Сглазить (многихъ). Дітей мені позурочувала.
Понароджувати, -джую, -єш, гл. Народить (многихъ).
Попересипати, -па́ю, -єш, гл. То-же, что и пересипати, но во множествѣ.
Приморгнути Cм. приморгувати.
