Аптекарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься аптекарскимъ искусствомъ, быть аптекаремъ.
Брикатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Лягаться. Знай, кобило, де брикати. І все кобилок поганяє, що оглобельна аж брикає. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. 2) Артачиться; капризничать, зазнаваться. Пархоме! в щасті не брикай: як більш нема, то й так нехай.
Гре́чий, -а, -е = Ґречий.
Гробо́чок, -чка, м. Ум. отъ гріб.
Киселик, -ку, м. Ум. отъ кисіль.
Перевесло, -ла, с. Свясло для снопа, вообще витень соломы, которымъ что-либо связывается. Шляхтич з перевареної сирватки, шабелька на личку, перевеслом підперезаний.
Поклонити, -ся. Cм. поклоняти, -ся.
Призволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. призволити, -лю, -лиш, гл. Позволять, позволить; соизволять, соизволить. Молода призволила вінчати?
Ражень, -жню, м. У сапожниковъ: подошвенный товаръ.
Чустрати, -ра́ю, -єш, гл. = чухрати. А вже твою березоньку вирубали люде. — Ой хоч її вирубали, аби не чустрали.
