Випаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Изгадиться, загадиться.
Вороняка, -ки, м. Ув. отъ ворон.
Гайдук, -ка, м. Высокорослый служитель; солдатъ надворной стражи. Ой вивійти, отамани, панськії гайдуки. Ой крикнув царь на свої гайдуки: «Возьміть Байду добре в руки!» 2) Особаго рода танецъ. 3) гайдука садити, ударити. Танцевать въ присядку. ударила б гайдука, та боюся мужика. Еней, матню в кулак прибравши, і «не до соли» примовлявши, садив крутенько гайдука. 4) Ніс гайдука скаче. Выраженіе для указанія чьего-нибудь страшнаго аппетита, усиленной работы челюстями. Лупить (= їсть), аж ніс гайдука скаче, — танцює. Ум. гайдучок. Ув. гайдучище.
Голубів, -бова, -ве Принадлежащій или свойственный голубю. Прилетіли синиці, голубові сестриці.
Дитиня́, -ня́ти, с. Ребеночекъ. Дитиня вмерло. Ум. Дитиня́тко, дитиня́точко.
Ми́канка, -ки, ж. Худшій сортъ пряжи.
Принатурити, -ся. Cм. принатурювати, -ся.
Роздявити Cм. роздявляти.
Тонічкий, -а, -е. = тоненький.
Уриватися II, -ваюся, -єшся, сов. в. уритися, уриюся, -єшся, гл. Зарываться, зарыться. Кабан каже: я побіжу в болото та в мул уриюсь. У Кулиша о потупленныхъ, смотрящихъ въ землю, глазахъ. Не дивились на божий світ від сліз : в чорну землю врились.
