Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клепайло

Клепайло, -ла, м. Тотъ, который клепле. Cм. клепати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕПАЙЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕПАЙЛО"
Дешперува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Отчаяваться. Закр.
Дряпі́жник, -ка, м. 1) Хищникъ, грабитель. Стор. МПр. 29. 2) Взяточникъ, обдирало. Мир. ХРВ. 85.
Жижаки́, -кі́в, м. мн. = дріжаки.
Збря́зкнути, -ну, -неш, гл. Скиснуть (о молокѣ). Як через ніч постоє (молоко), то збрязкне. Камен. у.
Ласиця, -ці, ж. = ласка 4.
Пожидовіти, -вію, -єш, гл. Ожидовиться, усвоить себѣ еврейскія замашки и пр. К. (Желех.).
Рибаха, -хи, ж. Рыба, большая рыба. Вживають вони щуку-рибаху. АД. II. 40.
Стовбуром нар. Дыбомъ. Лице хмуре, чуб стовбуром. Мир. Пов. І. 131.
Судучина, -ни, ж. Мясо рыбы судака. Вх. Пч. 19.
Трахтування, -ня, с. = трактування.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕПАЙЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.