Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клейтух

Клейтух, -ха, м. Пыжъ. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕЙТУХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕЙТУХ"
Багамел, -лу, м. Шутливое названіе палки, посоха. Мнж. 175.
Вихитати Cм. вихитувати.
Головень Ii, -вня, м. Рыба Squalius cephalus. Браун. 28.
Кидь I, -ді, ж. Разстояніе, на которое можно что-нибудь бросить. А він був од мене не більше, як на одну кидь. Харьк.
Ковбчик, -ка, м. Ум. отъ ко́вбок.
Переоначити, -ся. Cм. переоначувати, -ся.
Повісемце, -ця, с. Ум. отъ повісмо.
Позапаковувати, -вую, -єш, гл. Упаковать (во множествѣ).
Пострупіти, -пію, -єш, гл. Покрыться струпьями. Його тіло почорніло, а від вітру пострупіло. АД. І. 270.
Стійчик, -ка, м. 1) Караульный, часовой. Тогді стійчики, що замку стерегли, і застукали їх оттут у лозах. ЗОЮР. І. 135. 2) Дежурный десятскій при волостномъ правленіи. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕЙТУХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.