Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клебаня

Клебаня, -ні, ж. 1) Шляпа. Угор. Желех. 2) = клепаня. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕБАНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕБАНЯ"
Богомілець, -льця, м. Богомолець.
Дері́й, -рія́, м. 1) = Дерун. Бога роди! І в Харькові в палаті добрі дерії. Харьк. 2) Напильникъ. Черном. 3) Тотъ, который деретъ овечью шерсть.
Жукови́на, -ни, ж. ? Ой через воду, та й через Дунай.... стоят, мостоньки калиновії, калиновії, покощенії, попощенії жуковинами. Гол. II. 27—28.
Золовато нар. Пасмурно, холодно и вѣтряно. Загонь вівці, бо на дворі золовато. Острож. у.
Ли́зькати, -каю, -єш, гл. = лизкати. Лизькає кров собака. Славяносерб. у.
Обрізанець, -нця, м. Серебряный рубль, обрѣзанный съ цѣлью украсть серебра. Карбованці — не жидівські обрізанці, а повні. Сим. 84.
Повилітати, -таємо, -єте, гл. Вылетѣть (о многихъ). Гляньте, вже й ластів'ята повилітали. Харьк. у. Чоловік стукнув обухом, клиння повилітало, а обаполки так і збіглись докупи. Чуб. II. 395.
Рапотати, -почу, -тиш, гл. Трясти: перемѣшиваться. Вх. Лем. 460.
Сторчати, -чу́, -чи́ш, гл. = стирчати. Кістки лежать, шаблюки сторчать. Макс.
Убезпечення, -ня, с. Обозпеченіе, обезопашиваніе. К. Кр. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕБАНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.