Завере́дити, -дить, гл. безл. Почувствовать дурноту. Щось мені завередило.
За́воріння, -ня, с. = ворота.
Зароди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Зародиться, зачаться. Курчата в яйцях через тиждень уже й зародились на лежанці під квочкою. 2) Родиться, уродиться. Катря не в матір зародилася — палка, прудка дівчина.
Зві́ювати, зві́юю, -єш, сов. в. зві́яти, -вію, -єш, гл. Свѣивать, свѣять, сдувать, сдуть. Я покрила свого миленького слідочок, щоб вітер не звіяв, пташки не склювали.
Лошачо́к, -чка, м. Ум. отъ лошак.
Мочи́вий, -а, -е. = мочливий. Мочиве літо.
Перси, перс, с. 1) Грудь, груди. А та кобила і пха персами назад віз. Та дай же ти, пане, сіна по коліна, а вівса по перса. 2) Перси. Нагрудникъ.
Пообгороджувати, -джую, -єш, гл. Обгородить (во множествѣ).
Тарко, -ка, м. Кличка пестрой собаки.
Худорлявий, -а, -е. Худощавый, болѣзненный. Бісова гни-біда! (лайка на худорлявих — дитину то що). Як тичина, високий, худорлявий.
