Вистіг, -гу, м. Строчка въ шитьѣ.
Джеджелу́ха, -хи, ж. = Дженджеруха. Е, у неї в хаті там так чисто та славно. Вона така джеджелуха, шо на все село.
Круглість, -лости, ж. Круглота, шарообразность. Про круглість землі я трохи чи не сам доміркувався.
Мимикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Выражать, при помощи мимики, пантомимы. Ignotus ізнов даремне мимикує.
Невірно нар.
1) Невѣрно. Невірно він живе з жінкою.
2) Плохо, дурно. І од людей сміх, і Господь карає, і самим невірно.
Пахнути, -ну, -неш, гл. Пахнуть, издавать запахъ. Пахне бузком, конвалією. щоб твій и дух не пах! Чтобъ тебя здѣсь не было. гарбузом пахне. Будетъ отказъ на сватовство. І багата, і хороша, хто погляне, — ахне. Пішов би я сватати, та, гарбузом пахне. доріженька пахне. Предстоитъ въ скоромъ времени дорога. Дощик крапле, чумаченькам дороженька пахне. пахне землею (від кого). Уже умираетъ. Од неї пахне вже землею, уже й мене не пізнає. Я до попа та до сусіди: привів попа, та не застав — вона вже вмерла.
Страшило, -ла, с.
1) Страшилище.
2) Снарядъ для вспугиванія рыбы при ловлѣ ея.
Читавий, -а, -е. Большой, порядочный, хорошій.
Шутий, -а, -е. Не имѣющій одной изъ обыкновенныхъ принадлежностей. а) Безрогій, также съ малыми рогами. «Нема такого діла, щоб я не зробив!» — «А налигай шутого вола за роги.» — «Еге, коли ні за що налигача зачепити.» б) Безухій, безхвостый. шутий собака (безухій); шута корова (безъ хвоста); шутий цап — козелъ безъ бороды. в) — чоловік. Безухій или лишившійся волосъ на головѣ человѣкъ. г) — та цибуля. Лукъ безъ луковицы. Шута цибуля: одні пера, а головки нема. е) шута шия. Обнаженная, не прикрытая воротникомъ шея. У дівчини шута шия. ж) Узоры въ вышивкахъ также называются шуті: особый родъ, отличающійся отъ иного рода, называемаго ріжкаті.
Шутковливий, -а, -е. Шутливый.
