Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кладіжка

Кладіжка, -ки, ж. Укладываніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАДІЖКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАДІЖКА"
Бердник, -ка, м. Мастеръ, дѣлающій берда. Ситник берднику не товариш. Ном. № 1026.
Гайвороння, -ня, с. Грачи. Як же закрякає гемонське гайвороння та здійметься, наче хмара. Стор. I. 125.
Глей, глею, м. 1) Клейкая, влажная глина. Глей червоний. Вас. 177. 2) Илъ. (Гуси) таскають грязь і глей зо дна да мажуть лебедя, щоб пірря посіріло. Ум. глейок.
Дотика́ння, -ня, с. Прикосновеніе.
Збожі́лля, -ля, с. Хлѣбъ на корню. Збожілля шелестіло. Св. Л. 308. Cм. збіжжя.
Переборець, -рця, м. = перебірник. Гей я молодець, переборець. Чуб. ІІІ. 86.
Помстити, -мщу, -стиш, гл. = помститися. Грин. І. 66.
Розумець I, -мця, м. Умникъ. Бач, який найшовся розумець. Черниг.
Табурка, -ки, ж. Верхъ телѣжный, будка, волочокъ. У простий віз він тепер уже й не сяде, а дай йому візок да ще й з табуркою, шоб сонце йому не пекло у пику, або дощ не лив у потилицю. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Шкаповий, -а, -е. Сдѣланный изъ конской кожи. Чобітки шкапові. Шевч. 461.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАДІЖКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.