Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клейно

Клейно, -на, с. Клеймо, тавро на животныхъ. Черк. у. Мнж. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕЙНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕЙНО"
Вимерзати, -заю, -єш, сов. в. вимерзти, ану, -неш, гл. Вымерзать, вымерзнуть.
Гора́, -ри́, ж. 1) Гора, возвышенное мѣсто. Як схоче, то й на гору повезе, а не схоче, то й з гори не спустить. Ном. № 2697. Порівняє гори з долинами, а багатих з убогими. Ном. № 1605. Я б і гори покотив. Все сдѣлалъ бы. Ном. № 5381. Ли́са гора́. Гора съ обнаженной вершиной, — согласно народнымъ повѣрьямъ обычное мѣсто собранія вѣдьмъ и чертей. Чуб. І. 199. І на мудрім дідько на лису гору їздить. Ном. № 6502. Золота́ гора́, золоті́ го́ри. Несмѣтное богатство. Се їм золоту гору, та й ту рознесуть. Ном. № 10821. Золотії гори обіцяє. Прельщаетъ невѣроятными обѣщаніями. Ном. № 4526. 2) Чердакъ въ постройкахъ. Чуб. VII. 388. МУЕ. I. 88. (Черниг.). Лисичка зробилась кішкою, та з хати та на гору. Рудч. Ск. І. 30. Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув. Рудч. Ск. І. 213. 3) О рѣкѣ: верховье, верхнее теченіе. Вітер з гори дме, т. е. по теченію. 4) Родъ игры. Грин. III. 115. 5) Бра́ти го́ру. Одерживать верхъ надъ кѣмъ либо, одолѣвать. Здоров'я почало брати гору. К. ЧР. 180. 6) Бра́ти горо́ю. Пѣть басомъ высокія ноты; пѣть первымъ басомъ. Ти бери горою, а я буду окселентувати. 7) До гори́, у горі́, у го́ру. Cм. Догори, угорі, угору. Ум. Гі́рка, гі́ронька, гі́рочка. Грин. ІІІ. 44. Го́ронька.
Дрібни́ця, -ці, ж. 1) Мелочь, пустякъ. 2)пла́хта. Мелкоузорчатая плахта. Вийди, вийди, молодице, з відром по водицю, нехай гляну, подивлюся на плахту дрібницю. Чуб. V. 675. Виткала молода дівчина дві плахти дрібниці. Лавр. 162. 3) мн. дрібни́ці. Мелко заплетенныя косы. Св. Л. 2. Росчесала русу косу, заплела в дрібниці. Гайсин. у. 4) Родъ сѣти для ловли рыбы въ Днѣстрѣ. Браун. 12. Ум. дрібни́чка, дрібни́ченька. Ном. № 14029. Ой плахотка-дрібниченька по тросточці червцю. ЗОЮР. II. 241.
Задими́ти Cм. задимлювати.
Напали́ти, -ся. Cм. напалювати, -ся.
Нестатечність, -ности, ж. 1) Бѣдность. 2) Непостоянство.
Пооскомитися, -млюся, -мишся, гл. Набить себѣ оскомину.
Скосогір, гору, м. Покатость (о поверхности земли). На скосогорі стоїть загорода, тим вона й похилилася з гори на долину. Волч. у.
Слати II, -стелю, -леш, гл. Слать, устилать. Буду я тобі постіль слати. Макс. Стелють перед столом рушник. Грин. III. 531.
Товди, товді, нар. = тоді. Товди собі зробили вечеру. Гн. І. 118. Товді я була весела, як у батенька я жила. Чуб. IV. 387.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕЙНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.