Вимерзати, -заю, -єш, сов. в. вимерзти, ану, -неш, гл. Вымерзать, вымерзнуть.
Гора́, -ри́, ж. 1) Гора, возвышенное мѣсто. Як схоче, то й на гору повезе, а не схоче, то й з гори не спустить. Порівняє гори з долинами, а багатих з убогими. Я б і гори покотив. Все сдѣлалъ бы. Ли́са гора́. Гора съ обнаженной вершиной, — согласно народнымъ повѣрьямъ обычное мѣсто собранія вѣдьмъ и чертей. І на мудрім дідько на лису гору їздить. Золота́ гора́, золоті́ го́ри. Несмѣтное богатство. Се їм золоту гору, та й ту рознесуть. Золотії гори обіцяє. Прельщаетъ невѣроятными обѣщаніями. 2) Чердакъ въ постройкахъ. Лисичка зробилась кішкою, та з хати та на гору. Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув. 3) О рѣкѣ: верховье, верхнее теченіе. Вітер з гори дме, т. е. по теченію. 4) Родъ игры. 5) Бра́ти го́ру. Одерживать верхъ надъ кѣмъ либо, одолѣвать. Здоров'я почало брати гору. 6) Бра́ти горо́ю. Пѣть басомъ высокія ноты; пѣть первымъ басомъ. Ти бери горою, а я буду окселентувати. 7) До гори́, у горі́, у го́ру. Cм. Догори, угорі, угору. Ум. Гі́рка, гі́ронька, гі́рочка. Го́ронька.
Дрібни́ця, -ці, ж. 1) Мелочь, пустякъ. 2) — пла́хта. Мелкоузорчатая плахта. Вийди, вийди, молодице, з відром по водицю, нехай гляну, подивлюся на плахту дрібницю. Виткала молода дівчина дві плахти дрібниці. 3) мн. дрібни́ці. Мелко заплетенныя косы. Росчесала русу косу, заплела в дрібниці. Гайсин. у. 4) Родъ сѣти для ловли рыбы въ Днѣстрѣ. Ум. дрібни́чка, дрібни́ченька. Ой плахотка-дрібниченька по тросточці червцю.
Задими́ти Cм. задимлювати.
Напали́ти, -ся. Cм. напалювати, -ся.
Нестатечність, -ности, ж.
1) Бѣдность.
2) Непостоянство.
Пооскомитися, -млюся, -мишся, гл. Набить себѣ оскомину.
Скосогір, гору, м. Покатость (о поверхности земли). На скосогорі стоїть загорода, тим вона й похилилася з гори на долину.
Слати II, -стелю, -леш, гл. Слать, устилать. Буду я тобі постіль слати. Стелють перед столом рушник.
Товди, товді, нар. = тоді. Товди собі зробили вечеру. Товді я була весела, як у батенька я жила.
