Вершій, -шія, м. Работникъ, заканчивающій верхъ стога. Вершія немає на оцей стіг.
Гинкий, -а, -е. Легко сгибающійся, гнущійся. Гинкі цвяхи, забити не мож,— як з олива ніби. Обіддя гнуть з ясена, бо се гинке дерево.
Дзвеня́чий, -а, -е. Звенящій, звонкій. Чутно її голосок дзвенячий.
Копія, -пії, ж. Копія. Хто в Шевченковій Катерині, або хоч і в Марусі Квітчиній, бачить ескіз, копію з людини?
Надкороти́ти Cм. надкорочувати.
Наліта́тися, -та́юся, -єшся, гл. Налетаться.
Попихати, -ха́ю, -єш, гл.
1) Толкать, подталкивать. Став дід києм попихати.
2) Помыкать кѣмъ. Хто для всіх був попихачем, тепер став другим попихати. На кого ти тіх діток покидала? Та хто їх буде доглядать? Та їх будуть чужі діти попихать.
Порода, -ди, ж.
1) Родъ, поколѣніе, фамилія. Се чоловік хорошої породи. Їх уся порода хороша.
2) Разрѣшеніе отъ бремени. В три дні по породі на панське ей гнали.
Улонька, -ки, ж. Ум. отъ улиця.
Шкабати, -ба́ю, -єш, гл. = кабутати. (Въ игрѣ шапошник).
