Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кітлярка

Кітлярка, -ки, ж. Жена мѣдника. Ум. кітля́рочка. Моя мати не кітлярочка, я не кітлярчина дочка. Я кітлів не латала, щобим по грошу брала. О. 1862. IV. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІТЛЯРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІТЛЯРКА"
Залескота́ти, -чу́, -чеш, гл. = залоскотати.
Залига́ти Cм. залигувати.
Запаску́дніти, -нію, -єш, гл. Подурнѣть, исхудать.
Карбівка, -ки, ж. 1) Нарѣзываніе мѣтокъ. 2) Чеканъ, чеканка. 3) Сушеная рыба съ нарѣзками.
Копові́з, -во́зу, м. = Возовиця. Як зайде коповіз, багато роботи волам буде. Черниг. г. У копові́з. Во время перевозки копенъ.
Накупа́тися II, -па́юся, -єшся, гл. Накупаться. Син купається, не накупається. Левиц. І. 63.
Отати, -тану, -неш, гл. Ослабѣть, обезсилѣть. Як покоситься до півдня Хведь, то вже й отав-отав, ляха й спить до полудня. Волч. у.
Порозрівнюватися, -нюємося, -єтеся, гл. То-же, что и розрізнитися, но во множествѣ.
Стели́ти, -лю́, -леш, гл. Стлать. Білу постіль стелила, сама ся спати ложила. Чуб. V. 98.
Стирок, -рка, м. 1) Истертая, истершаяся вещь. Які там полоззя? Сами стирки. Міусск. окр. 2) Полотенце для вытиранія посуды. Вас. 168.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІТЛЯРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.