Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кітлярка

Кітлярка, -ки, ж. Жена мѣдника. Ум. кітля́рочка. Моя мати не кітлярочка, я не кітлярчина дочка. Я кітлів не латала, щобим по грошу брала. О. 1862. IV. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІТЛЯРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІТЛЯРКА"
Ґу́ґолька, -ки, ж. Ум. отъ ґуґля.
До́ста нар. = досить. Гол. ІІІ. 219.
Задрьо́паний, -а, -е. = задріпаний. Ой як би ти, дівчинонько, не задрьопана така. Грин. III. 683.
Пастрома, -ми, ж. = пастрама.
Помильне, -ного, с. Плата посланному отъ мили.
Пообомлівати, -ва́ємо, -єте, гл. То-же, что и обомліти, но о многихъ.
Поросити II, -шу́, -сиш, гл. Приносить поросятъ (о свиньѣ).
Фарб'ярський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный красильщику. Желех.
Худнути, -ну, -неш, гл. Худать, тощать. Зміев. у. (Скотина) стала худнути та слабнути, а далі й дохнути. Грин. І. 300.
Чорнобіл, -лу и чорнобіль, -лю, м. = чорнобил. Вх. Пч. І. 8. ЕЗ. V. 206.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІТЛЯРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.