Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клевчик

Клевчик, -ка, м. Ум. отъ клевець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕВЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕВЧИК"
Бурий, -а, -е. 1) Бурый, сѣрый. Бурий, як вовк. Фр. Пр. 130. 2) О головномъ уборѣ: въ складкахъ, въ сборкахъ. Вх. Уг. 225. 3) Сердитый, разсерженный. Фр. Пр. 130.
Горго́нія, -нії, ж. Георгина. Правобер.
Доточи́ти, -ся. Cм. доточувати, -ся.
Задвижа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. = задвигтіти.
Обшпарити Cм. обшпарювати.
Печовий, -а́, -е́ Къ печи относящійся. Волч. у.
Пильня, -ні, ж. Лѣсопильня. В них на дворі була пильня, шо дерево на ній пиляють. ХС. IV. 24.
Поклопотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Позаботиться. Робитимеш не для кого, як для себе; любо буде й поклопотатись. МВ. І. 30.
Похочувати, -чую, -єш, гл. Хотѣть. Батько каже: сватай, так дівка не похочує. Н. Вол. у.
Стрим, -му, м. Удержъ. Cм. упин. Нема стриму вдовиному сину. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕВЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.