Відчуватися, -ваюся, -єшся, гл. Слышаться. Мені одчуваються речі дідусеві.
До́вбня, -ні, ж. Большой деревянный молоть. Носиться, як дурень з довбнею. Ідіть по довбню, — нехай іде волів бить, бо не хочуть води пить.
Золотариха, -хи, ж. Жена золотыхъ дѣлъ мастера.
Керпець, -пця, м.
1) = личак.
2) = постіл.
Коськання, -ня, с. Призываніе лошадей крикомъ: кось-кось! Коськання ночліжне парубоче.
Ма́цяти, -цяю, -єш, гл. = мацати.
Ма́яти, -маю, -єш, гл. 1) Развѣваться. Через улицю гай, гай, моя кісочка май, май! Стрічки мають в синьому небі. 2) Колыхать, колыхаться. Вітер віє, гілля має. Ой високо клен-дерево має. 3) Махать. Соловейко летить, крильцями має. 4) Виднѣться; мелькать. Орися росла собі, як та квітка в городі: повна да хороша на виду, маяла то сям, то там по господі в старого сотника.
Побіліти, -лію, -єш, гл. 1) Побѣлить. Побілила около. 2) Поблѣднѣть. Побілів як стіна, як полотно, як хустка, як смерть, як Пилат. побілів як вільхо́ва довбня. Покраснѣлъ.
Познатися, -на́юся, -єшся, гл. = пізнатися.
Поїстися, -їмся, -їсися, гл. Погрызться. Свої собаки поїлися.
