Гре́ний, -а, -е. = Гряний.
Зашварґота́ти, -ґочу́, -чеш, гл. 1) Заговорить быстро (о евреяхъ и пр.). 2) Зашелестѣть, зашуршать. Як жбурнув книжкою під поріг! аж листки зашварґотали.
Зблука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Заблудиться. Я зблукалась у житі як у лісі.
Згріба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. згребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. 1) Быть сгребаемымъ, сгребаться, сгрестися. Чоловікові коситься легко, утроє само ляга, само і згрібається, само і в'яжеться. 2) Быть въ силахъ грести. Бач, який вітер, як грає Дніпро, — тепер не згребешся.
На́добок, -добка, м. = надібок.
Невсидючий, -а, -е. Непосѣда.
Перегучати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать издавать звукъ.
Сюрчання, -ня, с.
1) Жужжаніе, трескъ (насѣкомыхъ). Докучне сюрчання травяних коників.
2) Жужжаніе (веретена).
Тікатися, -каюся, -єшся, гл. = тікати.
Чос, -су, м. Зудъ; чесотка. дати, завдати чо́су. Дать трепку. Дав часу! Задали ж ми чосу дияволенному Кирикові! Крівавого дали прочухана. Завдали такого чосу, що й сам ватажок там же й ніжки відкидав.
