Бадьоритися, -рюся, -ришся, гл. Бодриться, молодиться, молодечествовать. А диво цариця, мов та чапля між птахами, скаче, бадьориться.
Біг, -гу, м. Бѣгъ. І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес.
Дрібота́ння, -ня, с. Неразборчивая болтовня скороговоркой. Таке якесь дріботання в його, що я й не розберу, що він і росказує.
Здурні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Поглупѣть, сдѣлаться глупымъ.
Ли́марство, -ва, с. Шорное ремесло.
Ломи́ти, -млю, -миш, гл. 1) Ломать. Вітер віє, гілля ломить. Дурень і м'яло ломить. А милая по милому білі ручки ломить. Рядомъ встрѣчаются и слѣдующія формы: Ходить дівка по бережку, білі руки ломле. Катря аж білі руки ламле. Сила ламле вже трухле дерево. Употребляются и формы: Ламніте ( = ломіте). Мати ламнить паляниці, кладе на стіл. 2) О водѣ: размывать. Тиха вода береги ломить. 3) Ломить, производить ломоту. У мене ломить спину.
Млинове́, -вого, с. Мельничный сборъ.
Об'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. об'яза́тися, -жуся, -жешся, гл. Обвязываться, обвязаться.
Прогодувати, -ду́ю, -єш, гл. Прокормить. То прогодую діти малії і вдови старії.
Слідкувати, -ку́ю, -єш, гл. Идти вслѣдъ, слѣдовать. Ми слідком за нею слідкували.
