Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кланяння

Кланяння, -ня, с. Поклоны. Ум. кланяненько. Останнє кланяненько, навіки мешканенько. О. 1862. IV. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАНЯННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАНЯННЯ"
Вилинути 2, -ну, -неш, гл. Вылетѣть. Де ти, пташко? Вилинь, серце. Шевч. 276.
Гемон, -на, м. Демонъ. Грин. II. 11. — Употребляется какъ бранное слово. Ув. гемоняка.
Джусь! меж. Прочь!
Зага́вкати, -каю, -єш, гл. Залаять. Собаки де-де по Вільшані загавкають. Шевч. 149.
Паперушина, -ни, ж. Раст. Aspidium, папоротникъ. Вх. Пч. II. 29.
Подюґати, -ґаю, -єш, гл. Поковырять, потыкать. Бог узяв і сотворив Адама з глини і десь там до чогось припер. Али він (чорт), пек му, прибіг, увидів і подюґав пальцьом. І днесь черес тото на чоловіці віспа. Гн. І. 6.
Свиснява, -ви, ж. Свистаніе, свистъ. Там така крикнява, свиснява. Левч. 62.  
Скоропуха, -хи, ж. Черенокожное животное. Вх. Пч. І. 16.
Спогріти, -грію, -єш, гл. О желѣзѣ: сварить, спаять. Спогріти треба ковалю єдну штабу до другої. Могил. у.
Шкварок, -рка, м. = шкварка. Желех. Так ю іспік, ізбив, що вже таке, ге шкварок. Драг. 284.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАНЯННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.