Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кланяння

Кланяння, -ня, с. Поклоны. Ум. кланяненько. Останнє кланяненько, навіки мешканенько. О. 1862. IV. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАНЯННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАНЯННЯ"
Вітритися, -рюся, -ришся, гл. ? Собаки вітрились тоді, то я і взяв од собак вила. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Вологість, -гости, ж. Сырость. Мабуть тут од вологости в голові тобі завернулось. К. ЧР. 400.
Гінець, -нця, м. 1) Гонець, курьеръ. 2) Лицо, которое обязано созвать на сходку членовъ цеха. Козел. у.
Гру́дочка, -ки, ж. Ум. отъ грудка.
Довговоло́сий, -а, -е. Длинноволосый.
Копання, -ня, с. Копаніе.
Ненависний, -а, -е. Ненавистный. Зосталось тільки ненависне життя. Стор. МПр. 145.
Посадовити, -влю́, -виш, гл. Посадить. Поклав хліб, ложки, старців посадовив. Ном. № 11997.
Умірачка, -ки, ж. Моръ среди людей, смерть. Мнж. 177.
Цюрком нар. Струей. Цюрком текло з них. Гн. II. 168.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАНЯННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.