Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кланяння

Кланяння, -ня, с. Поклоны. Ум. кланяненько. Останнє кланяненько, навіки мешканенько. О. 1862. IV. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАНЯННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАНЯННЯ"
Вележирувати, -рую, -єш, гл. Роскошествовать, жить по-барски. Чуб. VII. 575.
Доткли́вий, -а, -е. 1) Рѣзкій, говорящій колкости, обидныя вещи. Усе робила і слухалась як матір рідну (свекруху); дотклива вона була, да що, — думаю, — мені з їм жить, а не з нею. Г. Барв. 60. 2) Колкій, рѣзкій, обидный (о словахъ).
Лі́зка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лова. Желех. 2) Раст. Salix aurita. Мнж. 184.
Мо́нечка, -ки, ж. Ум. отъ мо́ня.
Оскирдок, -дка, м. Маленькая скирда.
Отрушувати, -шую, -єш, сов. в. отруси́ти, -шу́, -сиш, гл. = обтрушувати, обтрусити.
Поема, -ми, ж. Поэма. Шевч. 214. Ум. пое́мка. Желех.
Порскливий, -а, -е. = порский 1. Не спотикавшись, кінь порскливий біжить, пуска по вітру гриву. Греб. 327.
Сварливий, -а, -е. Сердитый, бранчивый, сварливый. Прошу ж тебе, мій миленький, до свекрухи й не веди, бо свекруха й лепетуха, сварливая голова. Чуб. V. 535.
Цапня, -ні, ж. собир. Козлы.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАНЯННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.