Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кланяння

Кланяння, -ня, с. Поклоны. Ум. кланяненько. Останнє кланяненько, навіки мешканенько. О. 1862. IV. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАНЯННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАНЯННЯ"
Дякі́вня, -ні, ж. Домъ дьячка. Угор.
Залу́бниці, -ць и залу́бні, -бень, ж. мн. = залу́биці. Подивлюся на подвір'є, — лише слід, де ковані залубниці стояли, де вороні коники ірзали, то ті ж мою Марусеньку взяли. Гол. II. 112.
Засліпи́ти, -ся. Cм. засліпляти, -ся.
Кав'ярня, -ні, ж. Кофейная. Желех.
Крась, -сі, ж. = крас. Вх. Лем. 428.
Міро́шник, -ка, м. Мельникъ. Мірошник мав хороший млин. Гліб. 82.
Огидлість, -лости, ж. = огидність.
Плінуватий, -а, -е. У гребенщиковъ, о рогахъ: съ наростами и пленками. Вас. 163.
Сікнутися Cм. сікатися.
Струснути, -сну, -неш, гл. 1) Встряхнуть. Струсне за гриву, то так і впаде. ЗОЮР. І. 125. 2) Стряхнуть. От чоловік струснув груші, жінка позбірала. Рудч. Ск. І. 186.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАНЯННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.