Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кла

Кла м. мн. = ікла. Cм. ікол. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛА"
Гріше́чок, -чка, м. Ум. отъ гріх.
Дзю́бка, -ки, ж. 1) Клювъ. Борз. у. 2) Ум. отъ дзюба.
Жихуне́ць, -нця́, м. Раст. чистотѣлъ, Chelidonim majus L.
Икати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] икнути, -ну, -неш, гл. Икать, икнуть.
Морокува́тися, -куюся, -єшся, гл. = морочитися 1. Перевернулися з сіном та й морокувалися коло воза, та ото й порушив собі живіт. Лебед. у.
Наховати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Напрятать. 2) Схоронить, похоронить, нахоронить.
Побезсиліти, -лію, -єш, гл. Обезсилѣть (о многихъ).
Поросплатуватися, -туємося, -єтеся, гл. То-же, что и росплататися, но во множествѣ.
Прокладати, -да́ю, -єш, сов. в. прокласти, -кладу́, -де́ш, гл. Прокладывать, проложить. Проклали зірочки дорогу у Русалим. Стор. МПр. 41.
Тараскало, -ла, с. = тарахкавка. Вх. Зн. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.