Виригати, -гаю, -єш, сов. в. виригати, -гаю, -єш, одн. в. виригнути, -гну, -неш, гл. Изрыгать, изрыгнуть.
Зако́т, -ту, м. Отворотъ. Чоботи з червоним закотом. 94. Одягання з закотами, а коміра нема.
На́від, -воду, м. 1) Указаніе, наущеніе. 2) да́ти на́від. Дать указаніе, навести на путь, научить, какъ сдѣлать что-нибудь.
Ошуканець, -нця, м. Обманщикъ.
Піддашшя, -шя, с. = піддашок. Гучно, гучно у світлиці батьки розмовляють; любо їх сини Настусю в піддашші вітають.
Підспівувати, -вую, -єш, гл. Подпѣвать.
Позмилювати, -люю, -єш, гл. Смылить (во множествѣ). Усе мило позмилювали.
Привіжка, -ки, ж. Возжа для пристяжной.
Тяти, тну, тнеш, гл.
1) Рѣзать, рубить, косить. Як панок наш тяв, то тур-царя стяв. Було брати косу да й ступать у росу, да травиченьку тяти.
2) Ударять, бить. Що ти так тнеш коні?
3) Кусать, жалить. Тяли комарі.
4) Твердить одно и то же. Чим то той Лазарь Богу приподобився, що його увесь тиждень тнуть та й тнуть.
Харлай, -лая, м. 1) = харпак. 2) Игра въ родѣ чехарды. Харлая скакати.
