Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клекотати

Клекотати, -кочу́, -чеш, гл. Кричать (объ орлахъ). Не орли чорнокрильці клекочуть і під небесами літають. Мет.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕКОТАТИ"
Безкосий, -а, -е. Не имѣющій косъ. Шейк. Безкоса дівка.
Віддяка, -ки, ж. Благодарность; отплата; возмездіе. Ум. віддячка.
Горда́, -ди́, ж. = Орда. АД. І. 117. Наступає горда. Лукаш. 123.
Жо́вклий, -а, -е. Пожелтѣвшій.
Звіро́та, -ти, ж. соб. Звѣрье.
Навиля́діти, -дію, -єш, гл. = вилюдніти. Нічого, він навилядіє, — то й будуть люде. Коб. у. Дівчина ця виросте, то навилядіє. Коб. у.
Напоро́ти Cм. напорювати.
Палиця, -ці, ж. Палица, палка. Шух. І. 129. Таке корячкувате (дерево), що й на палицю не вибереш. Рудч. Ск. II. 7. Ум. палічка.
Перецарювати, -рюю, -єш, гл. Окончить царствовать, господствовать.
Пороспаскуджувати, -джую, -єш, гл. Испортить нравственно (многихъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.