Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клекотати

Клекотати, -кочу́, -чеш, гл. Кричать (объ орлахъ). Не орли чорнокрильці клекочуть і під небесами літають. Мет.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕКОТАТИ"
Вислий, -а, -е. Висячій. ви́сла колодка. Висячій замокъ. Валковск. у.
Дмухону́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сильно подуть, ударить, побѣжать. Дмухонув на ввесь рот. Ном. стр. 285, № 3151.
Заміси́ти, -шу́, -сиш, гл. Замѣсить. Замісила яйцем борошно. Рудч. Ск. II. 2. Сватай, синку, і людей питай, чи діжу замісить. Мет. 238.
Знаряддя, -дя, с. Орудіе. І Господь його ізбавить од ловецького знаряддя. К. Псал. 212. Котляреський... був тільки знаряддям українського світогляду. К. ХП. 123.
Кавалерія, -рії, ж. 1) Кавалерія. З молоду служив я в воєнній, в кавалерії ще. Стор. 2) Орденъ. Дав звістку, що почепили йому кавалерію. Стор.
Ло́венький, -а, -е., Ум. отъ ловкий.
Марципа́н, -ну, м. Родъ пирожнаго. Обійдеться циганське весілля і без марципанів. Чуб. І. 300.
На́білки, -ків, м. мн. 1) = ляда или = лядобійці. (Угорск.). МУЕ. III. 24. 2) Сплетни. на́білки наби́ти. Пустить сплетни. Люде вже набілки набили, що Мотря завагітніла.
Псиний, -а, -е. = песький. Брешеш, псине мнясо! Мнж. 20.
Цвітонько, -ка, м. Ум. отъ цвіт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.