Загуркота́ти, -чу́, -чеш и загуркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Загремѣть раскатами. Буря повстала, загуркотіло. 2) Застучать, загремѣть. Гур! гур! гур! щось страшно загуркотіло по-під вікнами й стихло. То підкотилась карета. Заскреготали зубами відьми й загуркотіли з хати.
Латаття, -тя, с. раст. a) Nymphaea alba. б) — жовте. Numphar luteum. в) Caltha palustris. Показувала їй ті лози над ставочком, ті листки широкого латаття по воді. Ум. лататтячко.
Ми́ша, -ші, ж. Мышь. Коли мишей боїшся, на воротях повісся. Миша у стозі, а піп у селі ніколи не загинуть. годі тобі мишей топтати! — Говорятъ тому, кто ходить, топчется безъ дѣла. Ум. мишка.
Перехиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. перехилити, -лю, -лиш, гл. Наклонять, наклонить; склонять, склонить. Перехилив порожню пляшку над чаркою. Перехилить голову. Кому вагу мечами перехилим, тому широка вклониться земля.
Побрязкувати, -кую, -єш, сов. в. побрязкати, -каю, -єш, гл. Бряцать, побряцать, побрякивать. Перенесу ключі не побризкуючи.
Трандахил, -лу, м. Раст. Сирень, Syringa vulgaris L.
Труський, -а, -е. Тряскій. Дорога труська. Труський кінь.
Упинати, -наю, -єш, сов. в. уп'ясти́, упну, -неш, гл. Впускать, впустить (когти). уп'ясти очі. Уставиться глазами. Уп'явши очі у кінець ґнота, божевільно дивився на світло.
Чабак, -ка, м. Рыба: лещъ. Abramis brama. Чумак чумака таранею допіка, а сам у його з воза потягує чабака. Ум. чабачо́к.
Шашель, -ля м., -лі,, ж. Червь-древоточецъ. Наче шашель поточила.
