Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клепак

Клепак, -ка, м. Доска, которую сапожникъ кладетъ къ себѣ на колѣни и разбиваетъ на ней молоткомъ кожу. Вас. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕПАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕПАК"
Безушча, -ча́ти, с. Горшечокъ съ оторваннымъ ухомъ. Вх. Зн. 30.
Збу́ти, -ся. Cм. збувати, -ся.
Кирпичина, -ни, ж. Плитка кирпичу. Ум. кирпичи́нка.
Конопляр, -ра, м. и конопля́рка, -ки, ж. = конопельник. Вх. Уг. 246.
Контосити, -шу, -сиш, гл. = кундосити. Нехай коси Дунай носить, та нехай нелюб не контосить. Чуб.
Лопа́ття, -тя, с. = латаття. Шльоп під лопаття, та й до чорта раків! Ном. № 1877.
Переуючити, -чу, -чиш, гл. Перевьючить.  
Пооброблятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Окончить работу (о многихъ). Уже люде в полі пооброблялися. Богодух. у.
Рамат, -ту, м. Тряпка, стиралка. Шух. І. 96.
Різачка, -ки, ж. 1) Рѣзь въ животѣ. Рк. Левиц. Щоб тебе різачка попорізала. Ном. № 3725. 2) Кровавый поносъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕПАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.