Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клепак

Клепак, -ка, м. Доска, которую сапожникъ кладетъ къ себѣ на колѣни и разбиваетъ на ней молоткомъ кожу. Вас. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕПАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕПАК"
Викпити, -плю, -пиш, гл. = видурити. Желех.
Горла́нь, -ня́, м. Крикунъ. Чи по неволі, чи по волі? Кричить аркадський їм горлань. Котл. Ен. V. 11.
Досва́тати, -таю, -єш, гл. Досватать.
Зги́блий, -а, -е. Погибшій.
Зоряво нар. = зоряно. На небі зоряно, і золотим серпом підбився молодик угору по над хмарки. К. Дз. 141.
Поостуджувати, -джую, -єш, гл. Остудить, охладить (во множествѣ).
Спаношитися, -шуся, -шишся, гл. = спаніти. Вх. Зн. 46.
Устидно нар. Стыдно. Дружці встидно стало. Грин. ІІІ. 507.
Хорбак, -ка, м. 1) Худородный человѣкъ. Желех. 2) = хробак. Желех.
Шпигувати, -гую, -єш, гл. Шпіонить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕПАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.