Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кланці

Кланці, -ців, м. мн. Клыки звѣрей и зубы. Вх. Зн. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАНЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАНЦІ"
Гарманувати, -ную, -єш, гл. = гарманити. Гармануєм, в мішки набіраєм. Грин. ІІІ. 566.
Докра́яти Cм. докравати.
Зубоча нар. Искоса. Гляне зубоча. Сосниц. у. Слов. Д. Эварн.
Манта́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Точить косу мантачкою. Мнж. 185. Косу мантачити. Черниг. у. 2) Тратить, мотать.
Напиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. напха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Набивать, набить. Лисичка... за пирії та з хати... Виїла мачок з середини, а туди напхала сміттячка. Рудч. Ск. II. 6.
Освідчення, -ня, с. Изъявленіе, объявленіе, выраженіе.
Пооскомити, -млю, -миш, гл. Набить оскомину.
Проміт, -та, м. Разбитной, бѣдовый. О, то проміт! Н. Вол. у.
Солодкомолокий, -а, -е. Сладострастный. Дарма що крихкотіла, про те солодкомолока. Луб. у.
Шкиринда, -ди, ж. Корга старая. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАНЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.