Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кланці

Кланці, -ців, м. мн. Клыки звѣрей и зубы. Вх. Зн. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАНЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАНЦІ"
Безгодівля, -лі, ж. Безкормица. Харьк.
Братусин, -на, -не. Принадлежащій братцу.
Брязкіт, -коту, м. Звукъ отъ металлическихъ вещей, звонъ, бряцаніе, бренчаніе. Наробив брязкоту, а він і прокинувсь. Н. Вол. у.
Інтерес, -су, м. Выгода, польза, интересъ. Ном. № 1381.
Латовець, -вця, м. Деревянный гвоздь для прибиванія лат на стропилахъ. Угор.
Охоче нар. Охотно.
Пообкручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и обкрутити, но во множествѣ.
Сисун, -на, м. Сосунъ. Ум. сисунець.
Трухати, -ха́ю, -єш, гл. Ѣхать рысцой. Кінь трухаєт. Вх. Зн. 71.
Шелеснути, -сну, -неш, гл. 1) Однокр. отъ шелестіти. Зашелестѣть. Водою іде — не хлюпне; очеретом — не шелесне. Ном. № 24, стр. 291. 2) Плеснуть, упасть въ воду съ шумомъ. Треті півні кукуріку — шелеснули в воду. Шевч. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАНЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.