Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клань

Клань, -ня, м. и кла́ня, -ні, ж. Полкопны, 30 сноповъ. А на тих ланах пшениця в кланях, в кланях, не в кланях, в сто оборогах. Желех. Могил.-Под.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАНЬ"
Білявиця, -ці, ж. = білявина. Гол. IV. 508. Та де ж моя білявиця, що і не видаю. Pauli. II. 187.
Вигребти Cм. вигрібати.
Запа́ра, -ри, ж. Опара. Полт. Ум. запарка.
Згріба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. згребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. 1) Быть сгребаемымъ, сгребаться, сгрестися. Чоловікові коситься легко, утроє само ляга, само і згрібається, само і в'яжеться. Мнж. 127. 2) Быть въ силахъ грести. Бач, який вітер, як грає Дніпро, — тепер не згребешся. Черк. у.
Питель, -тля, м. 1) Крупчатка — мельница. Подольск. г. Се він собі млин питлем хоче будувати. Кіевск. у. 2) Мука крупичатая. На питель, на питель пшеничка ся меле. Гол. II. 138.
Повестися, -ведеться, гл. безл. 1) Пойти. Знову повелось по старому. Ком. І. 15. 2) Удаться. От же матері дав Бог талан, а мені дак уже й не повелось. Г. Барв. 424.  
Причастя, -тя, с. Причастіе. Украсти причастя. Не быть въ день причащенія въ церкви на вечернѣ. Ном. № 139.
Спанілий, -а, -е. Превратившійся въ барина. Не спанілі, не схлопілі діти України. К. Досв. 2
Ушкодити, -джу, -диш, гл. Повредить, причинить поврежденіе. Той там кобилу припустив до нових стіжків.... або друге вшкодив. Сим. 228.
Циконіти, -ню, -ниш, гл. Дрожать отъ холода. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.