Боркотати, -кочу, -чеш, гл. = буркотати.
Гузя́! меж. = Гудзя.
Змилини, -лин, ж. мн. Обмылки.
Іменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Именоваться. Нехай ваші хуторі іменуються слободою Михайлівкою.
Лемзі́ти, -жу, -зиш, гл. Медленно идти, тащиться.
Ме́льничка, -ки, ж. Жена мельника. Ой мельничко, круподерничко, позич мені ступки, обідрати крупки.
Ми́ркати, -каю, -єш, сов. в. миркнути, -ну, -неш, гл. 1) Говорить невнятно, бормотать, пробормотать. Миркав, миркав коло його голова з писарем, та бачать, що ні в чім до його присікатись, так і одпустив. Плете свого вінка і словечка йому не миркне. І слова не промовив, не миркнув. 2) Только несов. в. Роптать на кого. За те й козацтво на його миркам, мов на ляха. 3) Только несов. в. Попрошайничать, клянчить. Циган коваль, а жінка ходе, миркає: дайте пшонця, сальця.
Миші́й, -шію́, м. Раст. a) Setaria glauca. б) Setaria viridis.
Пасічник, пасішник, -ка, м.
1) Пчеловодъ.
2) Присматривающій за пчельникомъ. Борода у його виросла наче у пасічника.
Постриг, -гу, м.
1) Постриженіе.
2) Обрядовая стрижка ребенка въ первый разъ въ его жизни, когда ему исполнится годъ.
