Де́-чий, -чия, -чиє, мѣст. Кой-чей.
Жолобо́вий, -а, -е. Относящійся къ жолобу.
Кислота, -ти, ж. Кислота. Кислотою взятись. Покрыться кислымъ. Як не вимиєш довго глечика після молока, то він через день кислотою візьметься.
Мале́нечкий, -а, -е., Ум. отъ малий.
Попризвичаюватися, юємося, -єтеся, гл. Привыкнуть (о многихъ). Попризвичаювались до всячини з малку. Жінки уже так попризвичаювалися.
Прогнівити, -ся. Cм. прогнівляти, -ся.
Ревне нар. 1) Горестно, горько, жалостно. Ой ви, діти дрібненькії, заплачте ж ви ревне, ще й орендарь подобріє, то вам маму верне. Я так ревне плачу, що аж серце з мене вискакує. 2) Искренно, сердечно, нѣжно. Хто любить ревне, жаліє певне. Ум. ревненько. Ревненько заплачу.
Уставляти, -ляю, -єш, сов. в. уставити, -влю, -виш, гл.
1) Вставлять, вставить. Що ж будеш робить! свого розуму не вставиш. у те́бе однії клепки в голові́ нема. тобі треба клепку вставити. Ты глупъ. Тебя нужно вразумить.
2) Ставить, поставить во что. Коничка вставте до кінничейки.
Чимсати, -саю, -єш, гл. = чухрати 1, 2, 4.
Шелеп меж., выражающее паденіе. Шелеп із дуба. Шелеп щастя в хату.
