Відбивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відбити, -діб'ю, -б'єш, гл. 1) Отбивать, отбить. Відбив носок од кухля. Став двері одбивати. 2) Отбивать, отбить, отталкивать, оттолкнуть; отражать, отразить. Одбиває од берега щука риба ряску. Козак нагайкою стріли відбиває. 3) Отражать, отразить (свѣтъ, звукъ). Поверхи дзеркала і води відбивають од себе соняшний світ. 4) Отбивать, отбить у кого-либо что или кого-либо. Він дівчину відіб'є.
Віко, -ка, с. 1) Крышка сундука, квашни, бадьи, гроба й пр. Зроблю.... на діжку віко. Зриваю з труни віко, припав до неї. 2) Вѣко.
Дебелува́стий, дебелува́тий, -а, -е. = Дебелькува́тий.
Дойни́к, -ку́, м. = дойняк.
Запре́т, -ту, м. 1) Удержъ. Віють вітри в степу, запрету не мають. 2) Запоръ. Зробився у неї запрет у трунку, то й на двір не ходила.
Мазну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) одн. в. отъ мазати (въ 5-мъ значеніи не употребляется). 2) Ударить, шлепнуть. Випручавши руку ..., мазнула його по виду.
Нагоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) — кого. Случиться кому быть. Посилався (до дівчини), хотів її взяти, нагодила дідча мати товариша в хаті. 2) безл. Вовремя явиться кому. Воно б і вкрив був, коли Семена швидко нагодило.
Присутяжити, -жу, -жиш, гл. Прижать, притѣснить. Дуже присутяжив людей.
Сатана, -ни, м. Сатана. Геть від мене, сатано!
Скрип! I меж. Скрипъ! Пішли колеса.... тільки скрип, скрип, скрип.
