Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клепач

Клепач, -ча, ж. 1) Молотокъ. Угор. 2) = клепачка. Чуб. VII. 575.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕПАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕПАЧ"
Дра́пати, драпну́ти, драпону́ти, гл. см. дряпати и пр.  
За́жив, -ву, м. = зажинок 2. Инші думають,.. що в нашій землі мало заживу. О. 1861. IV. 34.
Кондричитись, -чуся, -чишся, гл. Капризничать. Мнж. 182.
Курнути Cм. курити.
Нецьки, -цьок, ж. мн. = ночви. Проскуров. у.
Обнімання, -ня, с. = обіймання. Котл. Ен. На хвилину з милим обнімання, довгі роки горя-горювання. К. Досв. 121.
Повиряжатися, -жаємося, -єтеся, гл. Снарядиться, отправиться (о многихъ).
Помірно нар. 1) Въ пору, въ мѣру, какъ разъ. Мнж. 190. 2) Умѣренно.
Розсупонитися, -нюся, -нишся, гл. Развязать поясъ, разстегнуть юбку.
Уситити, -чу, -тиш, гл.меду. Сдѣлать, сварить меду. Для свого синка меду вситила. Гол. Я сусідам угоджу, конав меду усичу. Гол. І. 296.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕПАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.