Викичувати, -чую, -єш, гл. Вытеребить, выкорчевать. Гляди, щоб ти мені вирубав, викичував, зорав, пшениці насіяв.
Випручати, -ся. Cм. випручувати, -ся.
Гвіздє, -дя, с. соб. Гвозди.
Гербований, -а, -е. Имѣющій гербъ. Гербований попихач єзуіцький.
Гидосність, -ности, ж. = гидкість.
Котючий, -а, -е. 1) Легко катящійся. Бач, які котючі гроші — швидко вже й роскотились. — Котючий вітер низався поміж деревом безлистим.
2) Плодовитый (о животныхъ).
Мильо́н, -на, м. = милін.
Підхиляти, -ляю, -єш, сов. в. підхили́ти, -лю́, -лиш, гл.
1) Склонять, склонить подъ что либо.
2) Пріотворять, пріотворить. Івасьова мати двері підхиляла.
3) Покорять, покорить, подчинять, подчинить. Чіпка хоч кого підхилить під себе.
Побриндзати, -дзаю, -єш, гл. Побрести. Побриндзав у сад.
Поши́тися, -ши́юся, -єшся, гл. 1) Сшить. Пошилася сорочка. 2) Лѣзть, проскальзывать, шнырнуть. Звідтіль майнула зелена ящірка і пошилась поміж калачиками й шпоришом. 3) — у ко́го, між ко́го. Превратиться въ кого. Ти... пошивсь з ріднею в москалі. Не пошились ми в чужоземщину слідо́м за своїми спокушеними главами. І вона між пани пошилась. — в ду́рні. Остаться въ дурняхъ.
