Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кішкарь

Кішкарь, -ря́, м. Названіе одного изъ играющихъ у плаза. Ив. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІШКАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІШКАРЬ"
Безлітний, -а, -е, безлітній, -я, -є. 1) Вѣчный. Чуб. III. 11. 2) Неизвѣстной давности, очень старый. Безлітний дід.
Гордовать, -ті, ж. Раст. Malva crispa. Лв. 100. Cм. Гордовина.
Горлорі́з, -за, м. Головорѣзъ, отважный человѣкъ. Ти знаєш він який суціга, паливода і горлоріз. Котл. Ен.
Гребі́нча́стий, -а, -е. 1) = Гребенатий. 2) Гребі́нчесті у́ставки. — уставки съ особаго рода узоромъ, вышивкой. Kolb. І. 49. Cм. Гребіночка 2.
Зіпсува́тися, -суюся, -єшся, гл. Испортиться.
Нездужатися, -ється, гл. безл. Нездоровиться. Так щось нездужається мені.
Побратимко, -ка, м. Ум. отъ побратим.
Прохмелитися Cм. прохмелятися.
Торгати, -гаю, -єш, гл. Дергать. Шейк. Вітер віконниці торгає на негоду. Харьк.
Хроніка, -ки, ж. Лѣтопись. Ум. хро́нічка. Ченці пишуть у своїх хронічках, що ляхи силоміць зробили з руського княжества польське воїводзтво. К. Кр. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІШКАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.