Бравий, -а, -е. Хорошій, красивый. Жив там веселий бравий чоловік. Пугаченьку бравий, наша доля рівна: в тебе нема жінки, в мене чоловіка. Ум. бравенький, бравесенький. Писарець маленький, на личку бравенький.
Зависа́ти, -са́ю, -єш, сов. в. зави́снути и зави́сти, -сну, -неш, гл. 1) Вѣшаться, повѣситься; повиснуть. Ой у лісі на горісі сорока зависла. Червоне намисто в шинкарки зависло. Мертвець за ним і собі у дзвіницю, та в дірці, що перехрещена, і завис на хресті. На віях, мов дві перлини, сльози зависли. 2) Оставаться, остаться неуплаченнымъ, накопляться, накопиться (о платежахъ, недоимкѣ, долгахъ). Я й платив, щоб подать не зависала. 3) — на кому́. Лежать на комъ, лечь на кого. На твоїй голові все зависло, бо ти староста.
Зачепи́ти, -ся. Cм. зачіпати, -ся.
Погукнути Cм. погукувати.
Пролизувати, -зую, -єш, сов. в. пролизати, -лижу, -жеш, гл. Пролизывать, пролизать. Лизнула раз, за другим разом уже дірку пролизала.
Родонути, -ну, -неш, гл. Сильно уродить. Така думка: от де родоне жито! Земля як галка чорна, а рано виорано.... аж ні: посуха, і жито заміркувате.
Спорошити, -шу́, -ши́ш, гл. Усыпать. Удень берег Ворскли так біліє полотнами, мов снігом торошений.
Царя, -ряти, с. = цареня.
Цьора, -ри, ж. Неопрятная и безнравственная женщина.
Чертежник, -ка, м. = чертіж.
