Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білющий

Білющий, -а, -е. Очень бѣлый. Дівчата есе в білющих сорочках та в квітках. Св. Л. 192.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 68.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЮЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЮЩИЙ"
Де́сятеро чис. Десять душъ, штукъ. Св. П. І. кн. М. XVIII. 32. У-де́сятеро. Десятерицею, въ десять разъ. У-десятеро їм відплатимо за наші біди. Сніп. 48. Може в-десятеро більш, ніж вони були винуваті. ЗОЮР. І. 285.
Ди́нде́рево, -ва, с. = Дивдерево. Бердич. у.
Дівнян, -ну, м. Раст. Ononis hircina. Лв. 100.
Жерсть, -ти, ж. Жесть.
Квашка, -ки, ж. Ум. отъ кваша.
Полотенечко, -ка, с. Ум. отъ полотно.
Понабріхувати, -хую, -єш, гл. Налгать (во множествѣ). Що вона на мене понабріхувала! Я сяка й така, і носата, і зубата, і горлата, і задріпана, і лиса, ще й до того відьма. Левиц. ПЙО. І. 375.
Свіжіти, -жію, -єш, гл. Свѣжѣть.
Судня, -ні, ж. = судьба. Ном. № 6720.
Суміжи пр.. Cм. сумеж, и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛЮЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.