Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кланятися

Кланятися, -няюся, -єшся, гл. 1) Кланяться. Инший в ноги кланяється, а за п'яти кусає. Ном. № 3047 Кланяюсь, прошу: не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. МВ. 2) Покланяться. І ми ся тобі кланяєм, ім'я твоє узиваєм. Гол. 3) Привѣтствовать. Кланяюсь їм низьким поклоном, приятним словом. Мил. 221.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАНЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАНЯТИСЯ"
Базіка, -ки об. Болтунъ, балагуръ. І чого цей (ця) базіка все язиком меле? Оце ще мені базікало!
Борлак, -ка, м. Адамово яблоко, larynx. Вх. Зн. 4.
Видовбувати, -бую, -єш, сов. в. видовбати, -баю, -єш, гл. 1) Выдалбливать, выдолбить. 2) Выковыривать, выковырять. 3) Выклевывать, выклевать. Ворон ворону ока не видовбає. Ном. № 7953.
Голій, -лія, м. Брадобрей, цирюльникъ.
Гу́ля, -лі, ж. 1) Дѣтск. голубь. О. 1861. ѴІІІ. 8. Чаще во мн. ч. Прилетіли гулі та й сіли на люлі; а ви, гулі, не гудіть.... ХС. II. 195. 2) = Сич. Вх. Лем. 406. 3) = Ґуля.
Обарянець, -нця, м. = обаринок. Вх. Лем. 415.
Пинда, -ди, ж. Спесь, важничанье, чванство. К. Дз. 226. К. МБ. III. 257. Против церкви шапок через пинду дурну не здіймали. К. МБ. XII. 277.
Постояти, -стою, -їш, гл. 1) Постоять. Чи бачила жениха мого? Ой як же я не бачила, що ще з ним і постояла. Чуб. V. 78.
Проголовувати, -вую, -єш, гл. Пробыть головой извѣстное время.
Розбурхотатися, -чу́ся, -чешся, гл. = розбурхатися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАНЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.