Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клекіт

Клекіт, -коту, м. 1) Шумъ, гамъ. Вони всі говорили разом, та так голосно, що од того клекоту не було чути ні одного слова. Левиц. Пов. 110. Ішов мимо шинку, слухаю — клекіт, і собі зайшов — коли там лайка така!.. Верхнеднѣпров. у. 2) Крикъ орла.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕКІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕКІТ"
Зари́чити, -чу, -чиш, гл. ? Встрѣчено въ загадкѣ: Із вечора заюрив, ік повночі захандричив, ік світу заричив. (Загадка: хліб вчинить і замісить, і в піч посадить). Грин. II. 312.
Кухняний, -а, -е. Кухонный. Вона забачила здоровенний кухняний ніж на столі.
Лоба́нь, -ня́, м. Съ большимъ лбомъ.
Марнові́рство, -ва, с. Суевѣріе. Желех.
Онагр, -ра, м. Онагръ, дикій оселъ.
Сновидати, -да́ю, -єш, гл. = сновиґати. Ніде мені в світі прихилитись, сновидаю заволокою. Г. Барв. 192.
Твориво, -ва, с. = твір 1. Бог радіє на небі з усякого творива свого. Г. Барв. 357. Проповідуйте євангелію усякому твориву. Єв. Мр. XVI. 15.
Теслярський, -а, -е. Плотничій. Рівняє роботу теслярську до косарської. Ном. № 9037.
Трембіта, -ти, ж. Музыкальный инструментъ гуцуловъ — длинная, около 3 метровъ, деревянная труба; узкій конецъ называется пищо́к, широкій — голосник, а расширенная часть инструмента голосни́ця. Шух. І. 72. Ум. трембі́тка, трембі́точка.
Трюхати, -хаю, -єш, гл. Ѣхать или бѣжать рысцой. Худі коні о. Хведора зовсім потомились і ледві трюхали, в'їжджаючи в ворота. Левиц. І. 457.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕКІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.