Жеребе́ць, -бця́, м. Жеребець. Ірже паче жеребець на стані. Ум. жере́бчик.
Ля́дський, -а, -е. Польскій. Перейшла, як Уляна на лядськую віру. Лядський сину. — Лядська дочко (лайка).
Модже́ра, -ри, ж. Мортира.
Небіж, -божа, м.
1) Племянникъ.
2) Бѣднякъ, горемыка. Роби, небоже, то й Бог поможе.
3) Часто такъ называетъ старшій лѣтами или положеніемъ младшаго: старикъ — парня, хозяинъ — работника. У Шевченка («Не журюсь я, а не спиться») такъ называетъ женщина влюбленнаго въ нее. Усе світять ті блискучі твої чорні очі, мов говорять тихесенько: «Хоч, небоже, раю?».
Пооскомити, -млю, -миш, гл. Набить оскомину.
Порозбужати, -жа́ю, -єш, гл. Разбудить (многихъ). Ой устала мила, як не лежала, усю челядоньку порозбужала.
Потовктися, -чуся, -че́шся, гл.
1) Потолочься, побиться. Потовчуться дорогою всі горшки, миски, макітри.
2) Потолочься нѣкоторое время.
Роз'їдатися, -даюся, -єшся, сов. в. роз'їстися, -їмся, -їсися, гл. 1) Толстѣть, растолстѣть отъ обильной пищи. 2) Ѣсть много. Не роз'їдайся хліба: дорогий. Як роз'їмось, то й недобре поїмо — какъ примемся ѣсть, поѣдимъ и невкусное.
Сотникувати, -ку́ю, -єш, гл. Занимать должность сотника.
Цеховий, -а, -е. Цеховой. Підіймаються козаки, цехові і чернь.
