Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клекіт

Клекіт, -коту, м. 1) Шумъ, гамъ. Вони всі говорили разом, та так голосно, що од того клекоту не було чути ні одного слова. Левиц. Пов. 110. Ішов мимо шинку, слухаю — клекіт, і собі зайшов — коли там лайка така!.. Верхнеднѣпров. у. 2) Крикъ орла.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕКІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕКІТ"
Бруя, бруї, ж. 1) Быстрое теченіе въ рѣкѣ. Виїхав човном на річку, саме на брую. Кременч. у. 2) Сквознякъ. Воли заслабли, бо їх поставили в теплій кошарі саме на бруї. Кременч. у.
Гадюшник, -ка, м. = гадючник 3. «Мѣстечко Курисово-Покровское». (Одесса. 1883), стр. 16.
Кизлик, -ка, м. Родъ льдины изъ замороженнаго кизяка, на которомъ катаются съ горки вмѣсто саней. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Cм. грімак.
Кисло нар. Кисло. Хоч кисло, хоч прісно — усе умісто. Посл.
Оцей, оця́, оце, мѣст. = отсе.
Патретник, -ка, м. Портретистъ; фотографъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Поскладатися, -даємося, -єтеся, гл. 1) Сложиться (во множествѣ). 2) Уложиться (о многихъ).
Почовгатися, -гаюся, -єшся, гл. Потереться. Почовгались чоботи. Черном.
Прохухати Cм. прохухо́вувати.
Трактиїрник, -ка, м. = трахтирник. Гн. II. 141.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕКІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.