Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клеїти

Клеїти, кле́ю, клеїш, гл. Клеить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕЇТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕЇТИ"
Братський, -а, -е. Братскій.
Бурячок, -чка, м. 1) Ум. отъ буряк. 2) мн. Раст. Polygonum orientale L. ЗЮЗО. І. 132.
Гамірка, -ки, ж. Низкая деревянная ручка въ большой пилѣ, которой распиливаютъ дерево на доски. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Запліта́ння, -ня, с. Заплетаніе. А жаль мені дівування, субітнього заплітання. Чуб. V. 545.
Коповий, -а́, -е́ Общественный, мірской. Вічовий, каповий, громадський суд. К. ПС. 24.. Cм. копа 1.
Малоро́слий, -а, -е. Малорослый.
Навпосля́нар. = навпісля́Коб мені той розум наперед, що тепер навпослі. НВолынск. у. Оце вже навпосля... то ще й його вчу. Г. Барв. 5.
Плотниця, -ці, ж. = плотиця. Вх. Пч. II. 19.
Порозруйновувати, -вую, -єш, гл. Разрушить (во множествѣ).
Сердзевий, -а, -е. = червоний. Вх. Зн. 62.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕЇТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.