Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клеїти

Клеїти, кле́ю, клеїш, гл. Клеить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕЇТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕЇТИ"
Дави́на, -ни, ж. = Давнина. Ум. Дави́ночка. Я собі ізгадаю давню давиночку. Гол. ІІІ. 385.
Ирід, -рода, м. см. ирод.  
Мовча́к, -ка, м. Молчаливый, безотвѣтный человѣкъ. Н. Вол. у.
Мокли́ця, -ці, ж. Раздавленное вшиное яичко.
Пульош, -ша, м. = пульпак. Вх. Лем. 458.
Становляти, -ля́ю, -єш, гл. = становити. Там церковцю становляти. Чуб. III. 461.
Сукати, -ка́ю, -єш, (-чу, -чиш), гл. 1) Сучить, ссучивать. 2)бублики. Дѣлать баранки. Новомоск. у. (Залюб.). 3)свічки. Дѣлать свѣчи. 4)дулі. Кукиши давать.
Тафля, -лі, ж. = тахля. Ум. та́фелька. МУЕ. І. 189.
Тросок, -ска, м. Ягненокъ съ переросшими смушками, также и самые смушки. Вас. 154. 198.
Утілити, -ся. Cм. утіляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕЇТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.