Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клечання

Клечання, -ня, с. Срубленныя небольшія деревья и древесныя вѣтви съ листьями въ домахъ и на дворахъ на Троицу. Чуб. III. 185.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕЧАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕЧАННЯ"
Бубусі гл. Дѣтск.: падать, упасть.
Валюх, -ха, м. Пирогъ изъ картофеля и пшена. Ковел.
Верхолаз, -за, м. Любящій лазить по крышамъ, деревьямъ. Рк. Левиц.
Джорело, -ла, с. и пр. = Джерело и пр.
Криженька, -ки, ж. Ум. отъ кри́га.
Причалятися, -ля́юся, -єшся, гл. = причалюватися. Ці шалопути не причаляються до нас, цураються людей. Павлогр. у.
Різун, -на, м. Головорѣзъ, разбойникъ.
Талір, -ра, м. = таріль. Винесли три таліри червінців. Шейк. Нема токара вдома, поїхав до Мугильова дерева купувати, таліри виробляти. Грин. III. 520.
Тектися, течуся, -чешся, гл. Литься. Вода по каміню течеться. Федьк.
Хляка, -ки, ж. = хляґа. Що ти будеш на ліжку лежати, а я буду на хляці стояти. Лукаш. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕЧАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.