Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клеветуха

Клеветуха, -хи, ж. Болтливая или сварливая женщина? Молодая жена говоритъ мужу: Я тобі, милий, миленька і голубонька сивенька, а твому батеньку — медведиця, а твоїй матері похмурниця... твоїм братам — клеветуха. Чуб. III. 211, 212.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕВЕТУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕВЕТУХА"
Голомороззя, -зя с., голоморозиця, -ці, голоморозь, -зі,, ж. Гололедица, морозная погода при отсутствіи снѣга. Желех. Вх. Зн. 11. Голоморозь шкодить озимині. Черк. у.
Засми́кувати, -кую, -єш, сов. в. засми́кати, -каю, -єш, гл. 1) Задергивать, задергать. Засмикали, як циган сонце. Ном. № 10057. 2) Сбивать, сбить съ толку.
Мизинча́, -ча́ти, с. = мизинець 2. Камен. у.
Мі́ряник, -ка, м. Землемѣръ. Вх. Зн. 36.
Мурно-Ка́мінь, -ня, м. Встрѣчается въ пѣснѣ для обозначенія драгоцѣннаго камня въ перстнѣ. На тій ручці злотий перстень, на перстені мурно-камінь. Гол. III. 121.
Переплитовічка, -ки, ж. Родъ вышивки. Kolb. І. 48.
Призвичаїти, -ся. Cм. призвичаювати, -ся.
П'яльця, -ців, м. мн. Пяльцы. Мальовані п'яльці. Мет. 20. Ум. п'я́лечкаЗ п'ялечок не вставає, голочок не випускає. Грин. III. 201.
Сміть, -ти, ж. Мятель. Угор.
Совуня, -ні, ж. ласк. отъ сова.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕВЕТУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.