Доко́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. докоси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. 1) Докашиваться, докоситься. 2) Косить до чего нибудь. Докосивсь до ночі. Докосивсь, поки й косу увірвав.
Забормота́ти, -чу́, -чеш, гл. Забормотать. Часом усміхнеться, то насупиться, то забормоче.
Обдати, -дам, -даси, гл. Дать всѣмъ.
Повозка, -ки, ж. Телѣга. Ум. повозочка. Та запрягай повозочку, та поїдем в чисте поле.
Подоходити, -димо, -дите, гл.
1) Дойти.
2) Дойти, достичь, добиться. Люде з розумом та з мовою, а потім ще з запомогою письменства, подоходили до кращих порядків.
3) Узнать, додуматься. Як же се, спитаєте, подоходили, що залізо або мідь добре пропускають тепло?
4) — розуму. Вырасти и сдѣлаться разумными.
Проділь, -лю, м. Проборъ въ прическѣ. Дай, синку, я розділю тобі проділь.
Пропхати, -ся. Cм. пропихати, -ся.
Розволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. розволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Растаскивать, растащить, растаскать.
Роспрасувати, -су́ю, -єш, гл. Разгладить утюгомъ.
Ступка, -ки, ж. 1) Ступка. Поли б мені ступка та жорна. 2) Слѣдъ ноги на землѣ. Скрізь ступки чоловічі; з Хими зняли чобіт примірять до того сліду, ставили той чобіт у ступку, і як раз прийшлось. 2) Родъ дѣтск. игры.
