Болботливий, -а, -е. 1) Болтливый.
2) Неотчетливо говорящій.
Гурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Гудѣть, журчать. Де взялися бурі й вітри, — і стучать, і гурчать. Дощ гурчить. 2) Ворковать. На церкві голуб гурче. 3) Рычать. Іди у ліс, будеш медведьом та й будем гурчати, поки світа. 4) О свиньѣ: имѣть случку.
Забіга́ння, -ня, с. 1) Забѣганіе. 2) Предупрежденіе.
Звіно́чки, -ків, м. мн. Раст. Rinanthus minor.
Клишаво нар. Косолапо. Клишаво йде.
Повивіршувати, -шую, -єш, гл. = повивершувати.
Помазчити, -чу́, -чи́ш, гл. Побить въ кровь.
Поохлябуватися, -буємося, -єтеся, гл. Ослабнуть, расшататься (во множествѣ). У возі поохлябувалось усе.
Рудько, -ка, м. Кличка рыжихъ домашнихъ животныхъ, преимущ. собакъ, кошекъ. А ти, коте-рудьку, підтопи нам грубку.
Черити, -рю, -риш, гл. Облупливать кору.
