Вихорити, -рю, -риш, гл.
1) Вихрить, крутиться вихремъ. Вітер.... рвав сніг з землі, крутив його на всі боки, вихорив. Буря завіяла, метучи цілі гори снігу по землі, вихорючи, немов густу кашу у повітрі.
Відрублювати, -люю, -єш, гл. = відрубувати.
Дияволе́нний, -а, -е. Дьявольскій, чертовскій. Дияволенний сину!
Кондури, -рів, мн. Родъ сапогъ у жителей Покутья галицкаго.
Паламарівна, -ни, ж. Дочь пономаря.
Перелити, -ся. Cм. переливати, -ся.
Помовляти, -ля́ю, -єш, гл. Уговаривать. Утінкою називає, шлюбу брати помовляє.
Понабірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и набірати, но во множествѣ. Вони понабірали за пазуху піску.
Привіт, -ту, м. Привѣтъ, привѣтствіе.
Розреготатися, -чу́ся, -чешся, гл. Расхохотаться. Коли б мертвий чув, як вона баляси точить, то й той би розреготався.
