Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клад

Клад, -ду, м. кладу дати. Поколотить, побить. Він старших не займав, бо вони йому доброго кладу дадуть. Радомысл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАД"
Буйволя, -ляти, с. Буйволенокъ. Вх. Пч. II. 5.
Дя́тлів, -лова, -ве. Принадлежащій дятлу.
Косогір, го́ру, м. Косогоръ. Горілка так і потекла з комір по косогору. ЗОЮР. I. 255.
Напідпо́вні нар. Во время второй четверти луны. Святять воду на молодику, напідповні.
Опар, -ру, м. 1) Испареніе. Рк. Левиц. 2) Ночной мотылекъ — phalaena. Вх. Уг. 256.
Прихвалити Cм. прихвалювати.
Прогнати Cм. прогонити.
Розлупити, -ся. Cм. розлуплювати, -ся.  
Сутемний, -а, -е. Сильно темный, почти черный. Обличчям сутемний, як пам'яткова мідь (негръ). К. Дз. 169.
Тузяка, -ки, м. Ув. отъ туз.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.