Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кладовисько

Кладовисько, -ка, с. = кладовище. О. 1861. XI. Свидн. 41.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАДОВИСЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАДОВИСЬКО"
Байтало, -ла, с. Неработящій человѣкъ, безъ дѣла болтающійся, шляющійся. Черк. у.
Крадці нар. Крадькома. Желех.
Медя́нка, -ки, ж. Берестянка для меду.
Перелатати, -та́ю, -єш, гл. Наново починить, поставить заплаты.
Прудконогий, -а, -е. Быстро бѣгающій. Збігли сарни прудконогі. Щог. Сл. 67.
Пряжанка, -ки, ж. Варенецъ. Рк. Левиц. Cм. ряжанка.
Спочин, -ну, м. = спочив.
Суга, -ги, ж. = осуга. Нѣж., Сосн. у.
Угоцати, -цаю, -єш, гл. Истоптать и испачкать ногами. Бач, як угощали долівку. Кролев. у.
Хапкий, -а, -е. 1) Поспѣшный, скорый, проворный; охотно берущійся за что. Илько до роботи хапкий, а до їжі ні. Волч. у. 2) Нечистый на руку, вороватый. На пасіку треба чоловіка, щоб не хапкий. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАДОВИСЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.