Бальо, -ля, с. Дѣтск. 1) Баранокъ. 2) = гостинець.
Борг, -гу, м. Кредитъ, долгъ. Борг умер, зачекай не жиє́: хто не має грошей, най не п'є. боргом. Въ долгъ. Боргом мені жид дасть тютюну. на борг брити = набір брати. Бо вже на борг хлоп не хочет горілоньку брати.
Виговорювати, -рюю, -єш, сов. в. виговорити, -рю, -риш, гл.
1) Выговаривать, выговорить, упрекать, упрекнуть. Шкадронний і давай йому виговорювать: за що се, діду, ти мене цураєшся? Звісно, я йому виговорю, що вони голі, на відданню, а ти їм нічого не придбав.
2) Высказывать, высказать. Що говорять, то й виговорять.
3) Заговаривать, заговорить (о знахарскомъ заговорѣ). Виговорити.... рабу Божому (уроки).
4) Выговаривать, выговорить, включить въ договоръ, въ условіе. Cм. виговоряти.
Віддюбарити, -рю, -риш, гл. Отколотить, сильно побить.
Жирови́й, -а, -е. 1) Незаконнорожденный, прижитый. Жаль хлопця доброго, він жирову бере дочку. 2) Трефовый (о масти въ картахъ). Очі витріщив, як жировий туз.
Лаятися, -лаюся, -єшся, гл. Ругаться, браниться. Говорить можно, а лаятись нічого.
Односум, -ма, м.
1) Сопечальникъ.
2) Единомышленникъ. Черномор.
3) Товарищъ по работѣ, жилью и пр. Инші пластуни чоловіка по два й по три живуть в односумстві, в однім курені, то отакі односуми розіходяться на охоту по секту в різні сторони.
Повставати II, -таю́, -єш, сов. в. повстати, -стану, -неш, гл. 1) Возставать, возстать, возмутиться. При Хмельницькому одностайне за Вкраїну повстали. 2) Подниматься, подняться. Над зеленими ярами повстав легесенький туман. Галас повстане. 3) Возникать, возникнуть. Те, що повстало з самого життя народнього.
Торч, -чі, ж. Родъ огорожи: палки изъ хвороста, укрѣпленныя вертикально. Обгородив торчу.
Цілинний, -а, -е. Никогда не паханный, дѣвственный. Цілинна земля.
