Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клепало

Клепало, -ла, с. 1) Колотушка, било. Били під двором в клепало, як в панських водиться дворах. Котл. Ен. Піп у дзвін, а чорт у клепало, та й каже, що його голосніше. Ном. № 2650. 2) Молотокъ для отбиванія косы. Ми взяли бруски й клепала... Гострим коси, в ручку йдем. Щог. Вор. 86. 3) Съ измѣн. удар.: клепало. Токованье тетерева. Готурів стріляють лише в часі клепала. Шух. І. 235, 238.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕПАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕПАЛО"
Блазнити, -ню́, -ни́ш, гл. Соблазнять, вводить въ соблазнъ. Коли блазнить тебе рука твоя, — відотни її. Єв. Мр. IX. 43.
Гноюватий, -а, -е. Перегнойный. Харьк.
Зароблени́на, -ни, ж. Заработанная плата, заработавши деньги. Желех.
Знищіти, -щію, -єш, гл. Обѣднѣть, сдѣлаться нищимъ. Як Василь збіднів, так і Онисько знищів. Мир. ХРВ. 138.
Каракуватий, -а, -е. Суковатый, съ наростами (о деревѣ) Черк. у.
Повінчати, -ча́ю, -єш, гл. Повѣнчать. І світ мені зав'язали, із нелюбом повінчали. Чуб. V. 539.
Угрівок, -вку, м. Мѣсто, гдѣ солнце грѣетъ. Угор.
Черепинка, -ки, ж. = черепочок. Грин. ІІІ. 365. Г. Барв. 365.
Чистюх, -ха, м. Насѣк. Nepa cinerea. Вх. Пч. II. 27.
Щертовий, -а́, -е́ 1) Насыпанный въ уровень съ краями. У иншій четверти ячменю, то буде щертових мірок дев'ять, а верхових вісім. Полт. г. 2) О землѣ: твердый, тугой. Тут земля щертова, туга, — ореш, а воно плуг тільки при щирці. Конот. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕПАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.