Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клепання

Клепання, -ня, с. 1) Кованіе. 2) Отбиваніе молоткомъ косы.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕПАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕПАННЯ"
Випозичити, -чу, -чиш, гл. 1) Исчерпать, занимая. 2) Раздать въ займы.
Дерені́вка, -ки, ж. Кизилевая настойка. Пили сикизку, деренівку. Котл. Ен. IV. 32.
Кубелечко, -ка и кубе́льце, -ця, с. Ум. отъ кубло.
Наддністря́нський, -а, -е. Приднѣстровскій. Желех.
Невмиваний, -а, -е. Неумытый. Якийсь москаль сидить: головач роскошланий, невмиваний. МВ. ІІ. 13.
Помести Cм. помітати.
Попримушувати, -шую, -єш, гл. Принудить (многихъ).
Порозгадувати, -дую, -єш, гл. То-же, что и розгадати, но во множествѣ.
Посопти, -плю́, -пе́ш, гл. Посопѣть.
Чикулівка, -ки, ж. = верхоляк. Вх. Пч. II. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕПАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.