Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клепання

Клепання, -ня, с. 1) Кованіе. 2) Отбиваніе молоткомъ косы.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕПАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕПАННЯ"
Байлувати, -дую, -єш, гл. Припрягать вторую пару воловъ и встаскивать возъ на гору. Рудч. Чп. 245. Ой на гору, гору будем байлувати. Рудч. Чп. 113.
Будзьок, -дзька, м. Кусокъ, ломтикъ. Угор.
Відкладати, -даю, -єш, сов. в. відкласти, -кладу, -деш, гл. Откладывать, отложить. Одкладає, як лях свято. Ном. № 11005.
Го́ре, -ря, с. 1) Горе, печаль, горесть. Іде дівчина до хати, несе своє горе. Шевч. 276. 2) Горе, несчастіе. З щастя та з горя скувалася доля. Ном. № 1725. На го́ре йде́ться, пішло́. Пошло на несчастіе. Живе́, го́ря прикупи́вши. Плоховато живетъ. Ном. № 7506. Ум. Го́ренько, го́речко.
Доро́блювати, -люю, -єш, гл. = доробляти.
Отровний, -а, -е. = отруйливий. Вх. Лем. 445.
Правичка, -ки, ж. 1) Ум. отъ правиця. 2) Дѣвственница. Н. Вол. у.  
Свіжо нар. Недавно, только что. (Поля) свіжо заскорожені. Мир. Пов. II. 85.
Суплікатор, -ра, м. Проситель. Не довго ректор держав у себе суплікаторів. Св. Л. 297.
Твердити, -джу, -диш, гл. Дѣлать крѣпкимъ, укрѣплять. Не встояли ні підзамчанські хати, ні господарські тверджені палати. К. ЦН. 174.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕПАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.