Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клепання

Клепання, -ня, с. 1) Кованіе. 2) Отбиваніе молоткомъ косы.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕПАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕПАННЯ"
Марни́ця, -ці, ж. Пустякъ, ничтожная вещь. Желех.
Недбайливість, -вости, ж. = недбалість.
Первачка, -ки, ж. Первая дочь. Ум. первачечка. Г. Барв. 137.
Переминатися, -на́юся, -єшся, сов. в. перемня́тися и перем'ятися, -мнуся, -не́шся, гл. Переминаться, перемяться. Перемнеться, та й так минеться. Чуб. І. 297.
Розриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розірватися, -вуся, -вешся, гл. Разрываться, разорваться. Сам чобіт заший, коли розірвався. Ном. № 11205. Серце моє розривається, дивлячись на вас. Кв. І. 88. Ой нехай плаче, розірветься, а уже мене не дождеться. Чуб. V. 780.
Солодючка, -ки, ж. Родъ дѣтской игры. Ив. 13.
Соромяжливість, соромязли́вість, -вости, ж. = соромливість.
Унія, унії, ж. Унія. Ми приїхали просити, нехай і в нас буде благочестиє, як і в людей: а то у нас унія, що ми її й терпіти не можемо. ЗОЮР. І. 262.
Хуря, -рі, ж. = хурія.
Цвенькати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цвенькнути, -кну, -неш, гл. Говорить, сказать на чужомъ языкѣ, въ которомъ слышатся звуки ц, дз, — о полякахъ, бѣлоруссахъ. К. ДЗ. 34. Лях цвенькати уже не буде. Котл. Ен. IV. 10. По лядські цвенькала. Св. Л. 54. Кортить литвинка, коли не цвенькне. Ном. № 5012.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕПАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.