Гобзувати, -зую, -єш, гл. Изобиловать. Колесниця Божа дивна тьмами воїнства гобзує. Вѣроятно это слова просто перенесено Кулишемъ изъ ц.-славянскаго перевода псалма: «Колесница Божія тмами темъ, тысяща гобзующихъ».
Довіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. дові́рити, -рю, -риш, гл. 1) Довѣрять, довѣрить. І батькові не довіряв. 2) Испытывать, испытать. Я довірив попа, який він.
Звали́ти, -ся. Cм. звалювати, -ся.
Кладіжка, -ки, ж. Укладываніе.
Підошва, -ви, ж. 1) Подошва. Скіра на чоботи, язик на підошви. 2) Дно въ суднѣ въ плоскодонной лодкѣ. 3) Подставка; основаніе мотовила.
Покричати, -чу́, -чи́ш, гл. Покричать.
Приладжувати, -джую, -єш, сов. в. прила́дити, -джу, -диш, гл. = приладновувати, приладнати. Науку приладити до народа.
Проба, -би, ж. Проба, испытаніе. Він приймав до свого гурту не всякого, а з проби. пробу знімати. Производить опытъ, дѣлать пробу. Чи можна було витягти ту скриню в вікно, — не знаю, бо ми проби не знімали.
Свірка, -ки, ж. 1) Шворка или ремешекъ, которымъ кнутъ прикрѣпленъ къ кнутовищу. 2) Въ загадкѣ: мышь. Питалася швидка свірка, чи є хапко дома? (миша та кіт). З) Сверчокъ.
Частом нар. = часто. Ой як й узяли вражі здобишники частом до нас доїздити.