Апо́стол, -ла, м. 1) Апостолъ, одинъ изъ двѣнадцати учениковъ Христовыхъ. Учеників назвав апостолами. І посходились апостоли до Ісуса. Подибує він раз янгола, ци апостола. 2) Учитель, провозвѣстникъ истины. І день іде, і ніч іде і, голову схопивши в руки, дивуєшся, чому не йде апостол правди і науки. 3) Книга дѣяній и посланій св. апостоловъ. То було по великих празниках народ приходив до Дороша, неначе до церкви, от він і читав їм Євангелію, Апостола і Псалтирь.
Білобровий, -а, -е. Съ русыми бровями, бѣлобровый. Ум. білобровенький.
Джвя́кнутися, -нуся, -нешся, гл. Упасть сильно, хлопнуться, удариться при паденіи. Оце так джвякнулась, трохи кісток усіх не поламала.
Жерсти́на, -ни, ж. Листь жести. Ум. жерсти́нка.
Леле́чка, -ки, м. Ум. отъ лелека.
Подостигати, -гаємо, -єте, гл. Дозрѣть, доспѣть (во множествѣ).
Простигати, -га́ю, -єш, сов. в. простигти, -гну, -неш, гл. Простывать, простыть. Кличе мати вечеряти: галушки простигли.
Ступиця, -ці, ж. Деревянная ловушка для звѣрей.
Телюжитися, -жуся, -жишся, гл. = теліжитися = плуганитися.
Тупцяння, -ня, с. = тупцювання. Юрба хлопців, їх тупцяння і їх підлесливість.
