Залозя́ка, -ки, ж. Ув. отъ за́лоза.
Згі́рря, -ря и згі́р'я, -р'я, с. Холмикъ; взгорье. Cм. згі́рок. Східці по згір'ю направляли (у хату). І. 72). Не згір'ях лісових знайшли його оселю.
Змолоти, змелю, -леш, гл. Смолоть. Принесе зерно, змелють у братовім млині. Змели мені пшениченьку.
Зморшка, -ки, ж.
1) Морщина. На лобі.... зморшки. Омелько п'є та супиться, аж зморшки понабігали йому на лобі. І. 372.
2) Сборка у бѣлья.
3) Грибъ: сморчокъ.
Кошниця, -ці, ж. Родъ высокаго и узкаго хворостянаго амбарчика, въ который ссыпаютъ кукурузу въ початкахъ.
Ми́ґла, -ли, ж. Куча сложеннаго дерева. Cм. миґлювати.
Повинний, -а, -е. Долженъ, обязанъ. А коли ж ти, дівко, горда, ти повинна жарти знати: як парубок зачіпає, ти повинна жартувати.
Рвач, -ча, м. Тотъ, кто рветъ, иронически: дантистъ. Добрий рвач, нічого казать.
Хоронення, -ня, с. Похороны. Яка кому смерть, таке й хоронення.
Цвітовиня, -ня, с. Стебли, клочки выпавшаго сѣна.
