Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клейнодець

Клейнодець, -дця, м. Слово встрѣчено только одинъ разъ въ стихотворныхъ переложеніяхъ народныхъ повѣрій, сдѣланныхъ А. Корсуномъ и значитъ, повидимому: торговецъ драгоцѣнностями, ювелиръ. Польські клейнодці сиділи... купці заміжненькі із крамом багатим; перстні золотії, жемчужні сережки вони продавали. Сніп. 215.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕЙНОДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕЙНОДЕЦЬ"
Бестія, -тії, ж. Бранное: скотъ, бестія. Завзята бестія. Шевч. Ув. бестіяка. Сим. 214.
Великовчений, -а, -е. Многоученый. Левиц. Пов. 93.
Виганьбити, -блю, -биш, гл. Изругать. Семен було мене і полає, і виганьбить. Федьк.
Деру́н, -на́, м. 1) Грабитель. Піп-дерун дере і з живого, і з мертвого. Чуб. То такий дерун, що з Xриста зняв би. Ном. № 7409. 2) Взяточникъ. 3) Чесальщикъ шерсти. Вас. 152. Ум. Деруне́ць. Чуб. V. 1164.
Заплакну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Всплакнуть. Иноді було й заплакне. Сим. 210.
Зелене́ць, -нця́, м. 1) Незрѣлый плодъ. Cм. зеленцем. 2) Раст. Ой на горі мак сіють, під горою зеленець. Грин. III. 107.
Кановця, -ці, ж. = коно(і)вка. Ганчя ся дознала, кановцу порвала, коновцу порвала, на воду біжала. Гол. II. 711.
Пролизати Cм. пролизувати.
Снігурка, -ки, ж. Раст. Anemone nemorosa. Вх. Пч. II. 29.
Табин, -ну, м. Шелковая плотная матерія. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕЙНОДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.