Балагула, -ли, ж.
1) Крытая дорожная повозка, на которой ѣздятъ евреи.
2) Еврей-извозчикъ на такомъ экипажѣ.
3) Въ юго-западн. краѣ: народникъ изъ польскихъ помѣщиковъ 1830 — 50 гг., членъ особаго народническаго общества въ то время.
Барбос, -са, м. Кличка собаки. За хатою коло воріт забрехав барбос наче на вовка.
Викликати 2, -наю, -єш, гл. Проклинать.
Вистругати Cм. вистругувати.
Здо́йма, -ми, ж. Крючокъ при ловлѣ рыбы зимою неводом.
Коріння, -ня, м. соб.
1) Коренья. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума. В Лесі тільки й було роботи, що копати коріння, варити зілля.
2) Пряности. Ум. коріннячко. Щоб ті сади висохли аж до коріннячка.
Ма́тір, -тері, ж. Матерь, мать. А мені здається, що ви моя матір. Як родивсь Сус Христос, до Матір Божа поклала Його в яслах. Матері кожної дитини жаль. Потребували батька уп'ять на службу, а син остався з матерею.
Мнякува́тий, -а, -е. Мягковатый.
Острокіл, -колу, м. Коль съ заостреннымъ верхнимъ концемъ. Прийшли люде до воріт, ворота заперті, з того боку, із подвір'я остроколом підперті.
Токарик, -ка, м. Ум. отъ токарь.
