Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кланцатий

Кланцатий, -а, -е. Зубастый. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАНЦАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАНЦАТИЙ"
Байдачище, -ща, м. Ув. отъ байдак.
Бузувір, -ра, м. = безувір.
Деся́тий, -а, -е., чис. Десятый. Через деся́те-п'я́те. Съ пропусками. Ном. № 7536.
Загоро́джувати, -джую, -єш, сов. в. загороди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Загораживать, загородить, огораживать, огородить. Рот не город — не загородиш. Ном. № 6990. На твій гнів не загорожений хлів. Ном. № 3480.
Звалі́ння, -ня, с. = звал. Впиваються до зваління з ніг. Левиц. І. (Правда, 1868, 556).
Клюпати, -паю, -єш, гл. 1) Стучать. Вх. Зн. 26. 2) = клюкати 1. Жонва клюпає дзьобом в дерево. Вх. Зн. 26.
Напустува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Нашалиться.
Погартувати, -ту́ю, -єш, гл. Закалить (во множествѣ).
ПросохтиCм. Просихати.
Шепотильниця, -ці, ж. = шепотинниця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАНЦАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.