Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кланцатий

Кланцатий, -а, -е. Зубастый. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАНЦАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАНЦАТИЙ"
Бужина, -ни, ж. = бужанина.
Каменястий, -а, -е. = каменистий. Господь сорок літ не допускав їх до обітованої землі..., а водив по камінястій пустині. К. Грам. 60.
Повінь, -вені, ж. Разливъ. Шух. І. 180.
Позасмічувати, -чую, -єш, гл. Засорить (во множествѣ).
Помаячити, -чу, -чиш, гл. = поманячити.
Потяжко нар. Тяжеловато. Н. Вол. у.
Правобіч нар. По правую сторону. Стоячи правобіч жертівні. Єв. Л. І. 11.
Стернястий, -а, -е. Покрытый жнивьемъ. Стерняста нива. Мир. ХРВ.
Цифрувати, -рую, -єш, гл. Украшать вензелями изъ снурковъ брюки или верхнюю одежду. Гол. Од. 79.
Цяткований, -а, -е. Въ пятнахъ, пятнистый, пестрый, въ крапинкахъ. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАНЦАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.