Блучка, -ки, ж. = волічка.
Бруховещина, -ни, ж. Время гетманства Брюховецкаго.
Вонка нар. Внѣ: вонъ, изъ дома. А чому ти, моя мила, вонка не в'ходила, коли мене та на дворі собака гонила?
Дивина́, -ни́, ж. 1) Удивленіе, диковина. Бач, якої дивини наросло на отій вербі. 2) Раст. Царскій жезлъ, Verbascum Lychnitis. Да посадю я дивину, да зеленую єлину, червоную калину. Сім миль мосту, а на кінці мосту дивина, а на тій дивині цвіт на весь світ. Ум. Диви́нка.
Клинець, -нця, Ум. отъ клин. 1) Клинышекъ — отдѣльно или какъ часть различныхъ снарядовъ. Также какъ часть одежды. 2) Клинъ, подкладываемый мельниками подъ рычагъ, которымъ поднимается жерновъ для ковки послѣдняго. 3) Вѣшалка въ видѣ деревяннаго колышка въ стѣнѣ. Новеньке ситце на клинці, а старе під лавою. Ой мій коник тобі стайні не загноїть, а золота зброя клинців не поломить. 4) Гвоздь, подковный гвоздь. 5) Различнаго рода орнаменты, въ которые составною частью такъ или иначе входить треугольникъ или фигура на него похожая: въ размалевкѣ глиняной посуды — рядъ сегментовъ по краю тарелки. , въ писанках — рисунокъ изъ 24 треугольниковъ. , въ вишивкахъ: овескові, реп'яшкові клинці.
Кремінь, -меню, м.
1) Кремень (минераллъ).
2) Кремень для высѣканія огня. Ой продала дівчина гребінь да купила козакові кремінь. Я, добродію, був колись кремінь, а тепер і губки не стою. Ум. кремінець, кремінчик. Лежали губка, кремінець. Погляділа в гаманець, — аж люлечка й кремінець. Крешіть, крешіть, кремінчики.
Кухарь, -ря, м. Поваръ. Жаба кричить-верещить, а кухарь на рожні її ...тащить. В пекарні стукотять ножі — кухарі обід готують.
Одівати, -ва́ю, -єш, сов. в. одіти, -діну, -неш, гл. 1) = одягати, одягти. 2) Укрывать, укрыть (одѣяломъ) Ой м'кая постіль твоя, і м'яко ти послав мені, і легенько одів мене.
Поприорювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и приорати, но во множествѣ.
Троякий, -а, -е. = трояковий. Раду радили не єднакую, не єднакую, а троякую. Збірала трояке зілля на чари мені.
