Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кіток

Кіток, -тка, м. Обмотанный веревочками жгутъ соломы, прибиваемый по краямъ дверей для защиты отъ холода. Мнж. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІТОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІТОК"
Білячий, -а, -е. Бѣличій. Білячий хвостик. О. 1862. ѴІІІ. 33.
Гачечок, -чка, м. Ум. отъ гак.
Ми́лість, -лости, ж. Пріятность. Левиц. І. (Пр. 1868, стр. 519).
Полив'яник, -ка, м. Горшечникъ, дѣлающій глазированную посуду, преимущественно миски. О. 1862. V. 20.
Сапуга, -ги, ж. = пужално. Вх. Зн. 62.
Скапувати, -пую, -єш, сов. в. скапати, -паю, -єш, гл. Скатываться, скатиться по каплѣ, вытекать, вытечь по каплѣ. Усе додолу (сльози) скапують та й скапують. Рудч. Ск. І. 138. Бодай ти очі скапали. Kolb. І. 21. Як я що винен, най перед вашими очима як віск скапаю. Фр. Пр. 176.
Смоктання, -ня, с. Сосаніе.
Стравне, -но́го, с. Кормовыя деньги.
Уметити Cм. умічати.
Хламидниця, -ці, ж. Босячка. Кобел. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІТОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.