Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клейнити

Клейнити, -ню́, -ни́ш, гл. Клеймить, налагать клеймо, тавро. Клейнити вівці. Щепи у мене клейнеті, — от я й пізнав, хто вкрав у мене п'ять щеп. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕЙНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕЙНИТИ"
Зи́мки, мок, ж. мн. Снѣга. Шух. І. 202. Ой шов я в полонину, — тіжки зимки вбили. Шух. І. 198.
Каратель, -ля, м. Каратель. Бог один каратель грішних. К. Псалт. 172.
Навсте́жень и на́встіж, нар. Настежь.
Наскочити Cм. наскакувати.
Ніздруватий, -а, -е. Ноздреватый, пористый. Хліб такий ніздруватий.
Опирь I, -ря, м. = упирь.
Рімнина, -ни, ж. = рівнина. Рімнина яка! нема де клуню постановити. Канев. у. Оттам коло Маньківки рімнина, так навкруги миль на кілька видно. Брацл. у.
Розложистий, -а, -е. = розлогий. Дорожка твоя ой розложистая. Чуб. V. 1010. Розложисті роги. КС. 1898. VII. 44.
Розмітати, -та́ю, -єш, сов. в. розмести, -мету, -теш, гл. Размотать, размести. Лапами розгрібає, хвостом розмітає. Чуб. І. 136. Лопатами раскидаєм, а метлами розметем. КС. 1883. VII. 587.
Серпик, -ка, м. Ум. отъ серп.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕЙНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.