Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клектання

Клектання, -ня, с. = клекіт 2. Орлине чути здалеку клектання. К. МБ. II. 134.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕКТАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕКТАННЯ"
Звари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Сварить. Іди, іди, дощику, зварю тобі борщику. Чуб. IІI. 107. 2) Сковать вмѣстѣ (два куска желѣза). Треба залізо зварити докупи. Черк. у.
Здоровлю́чий, -а, -е. Большущій. Зміев. у., Ув. отъ здоро́вий.
Пивота, -ти, ж. Напитокъ. Пий пивоту та вигонь лихоту, щоб тая лихота не сушила живота. Драг. 379.
Плоскінка, -ки, ж. = плоскінь. Вх. Пч. II. 29.
Покільчитися, -чуся, -чишся, гл. Пустить ростки (о зернѣ). Черк. у.
Покористувати, -тую, -єш, гл. = покористуватися. Як вислужив год, хазяїн йому посіяв день проса, щоб він ним покористував. Рудч. Ск. і. 89.
Помережати, -жаю, -єш
Розмуркотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Размурлыкаться.
Тарахтати, -та́ю, -єш, гл. Грохотать. Грімить і тарахтає. К. Іов. 81. Тая буря не унімала, а все злійш громом по небу тарахтала. Макс. (1849), 28.
Уґоґати, -ґаю, -єш, гл. Плохо сдѣлать. Ну, вже ж і вґоґала! Напекла, бодай ти катівських рук не втекла. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕКТАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.