Индор, -ра, м. = индик.
Лу́б'я, -б'я, с. Кора, снятая съ дерева большими кусками. Ти йому образи, а він тобі луб'я. старе луб'я, а также и просто луб'я. Старый, старая (о человѣкѣ). Та він уже старе луб'я! — А ну, луб'я, йди сюди! (старий до старої, а стара тоді одказує): — Бач, як тепер, то і луб'я, а колись, то й голуб'я.
Мана́, -ни, ж. Призракъ, обольщеніе, иллюзія. Се не мана — перед очами твоїми, матінка твоя. ману пускати, напускати. Морочить, дурачить, отводить глаза. Еней пустив на нас ману. Пускають між народ ману. Хвалиться: хазяйка добра людина, а про те — Бог його знає! Може таку ману пуска.
Міта́ти, -таю, -єш, гл. = мести. Сива пава літала, крилами двір мітала.
Націляти, -ля́ю, -єш, сов. в. націлити, -лю, -лиш, гл. Нацѣливать, нацѣлить.
Підстрибування, -ня, с. Подскакиваніе, подпрыгиваніе.
Полуденник, -ка, м. Насѣк. Syrrphus.
Попідслухувати, -хую, -єш, гл. Подслушать (во множествѣ).
Поспівати I, -ва́ю, -єш, сов. в. поспіти, -пію, -єш, гл.
1) Созрѣвать, созрѣть. Поспіють яблука. Козакова пшениця поспіла.
2) Успѣвать, успѣть. Поспієш з козами на торг. Ой умер син у неділю вранці, нелюба невістка в обідню годину, та й не поспіла в одну домовину.
3) = постигати, постигнути 3. Ні кадила, ні світила, — отак мене смерть поспіла.
Черсати, -са́ю, -єш, сов. в. черснути, -ну, -неш, гл.
1) = чухати, чухнути.
2) Тереть, тернуть, провести чѣмъ-либо по чемъ.
3) Бѣжать, побѣжать (Cм. чухрати).
