Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клевчиха

Клевчиха, -хи, ж. Названіе коровы. Kolb. I. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕВЧИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕВЧИХА"
Гри́па, -пи, об. Неповоротливый человѣкъ, неуклюжая толстая женщина. Черк. у. Чуб. VII. 575. Така грипа; як іде, то й земля гуде. Новомоск. у. Ув. Гри́пище. Новомоск. у.
Дова́дно нар. Досадно, тошно. Як усе недоладно, то й жити довадно. Зміев. у.
Кутик, -ка, м. Ум. отъ кут. Желех.
Мі́стечко I, -ка, с. Ум. отъ місто.
Подомивати, -ва́ю, -єш, гл. Домыть (во множествѣ).
Позбиткуватися, -куюся, -єшся, гл.з кого. Обидѣть кого.
Продавець, -вця́, м. Продавець. Знає то купець та продавець. Ном. № 9575.  
Трав'яник, -ка́, м. 1) Раст. Hemerocallis graminea Andr. Шейк. Анн. 115. 2) Рыба бычокъ, Gobius ophiocephalus Pall.
Трошка нар. Ум. отъ троха.
Шушу меж., выражающее шептаніе. От кияне — шушу-шушу, радяться. АД. І. 50.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕВЧИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.