Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клевчиха

Клевчиха, -хи, ж. Названіе коровы. Kolb. I. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕВЧИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕВЧИХА"
Апте́ка и апти́ка, -ки, ж. Аптека. Желех.
Братуха, -хи, м. Увелич. и ласкат. отъ брат. Був їй братуха в другихъ. О. 1862. II. 59. Не псуй шкури, мій братухо! Чуб. V. 1173.
Гри́жа, -жі, ж. Печаль, огорченіе, терзаніе. Доков я ся не оженив, не мав же я грижі. Гол. І. 230. Ой має він на сердечку та й велику грижу. ЕЗ. V. 25.
Зарі́ння, -ня, с. = зарінок. Желех.
Затока́рити, -рю, -риш, гл. Дѣвать, запрятать. Затокарив десь мого ножика. Кіевск. у.
Натроюдити, -джу, -диш, гл. Наговорить неправды или съ цѣлью настроить извѣстнымъ образомъ. Вона йому натроюдила шо знала. Брехала, брехала, та вже й нікуди. Миргор. у. Слов. Д. Эварн. Cм. натруюдити.
Нявк, -ку, м. = нявкання. Св. Л. 132.
Підривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. підрити, -рию, -єш, гл. Подрывать, подрыть. Хто мимо йде, псує та ламле і вепр дубрівний підриває. К. Псал. 187.
Семинарія, -рії, ж. Семинарія.
Хамкотіти, -кочу, -тиш, гл. = гугнявити. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕВЧИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.