Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клевчиха

Клевчиха, -хи, ж. Названіе коровы. Kolb. I. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕВЧИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕВЧИХА"
Без'Язичник, -ка, м. Раст. Ophioglossum vulgatum L, плодоносная вая. ЗЮЗО. І. 130. Cм. язичник.
Запрелю́тий, -а, -е. Очень злой. Вх. Зн. 34.
Заска́ржити, -жу, -жиш, гл. Принести жалобу.
Ма́льство, -ва, с. Малолѣтство, дѣтство. Терпіла з мальства всяке зло. Мкр. Г. 18.
Погрозити Cм. погрожати.
Покидьок, -дька, м. = покидька. Грин. І. 238.
Посмоктати, -кчу́, -чеш, гл. Пососать. Шарпнули муцика, із'їли і посмоктали кісточки. Котл. Ен. IV. 44. Полежу да посмокчу люльки. О. 1861. XI. 68.
Склінчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Совокупляться (о собакахъ). (Залюб.).
Слізливий, -а, -е. Слезливый, любящій плакать.
Теплішати, -шаю, -єш, гл. Становиться теплѣе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕВЧИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.