Бичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать къ одной парѣ лошадей или воловъ еще одну или нѣсколько впередъ, когда тяжело везти. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. 2) О судахъ: тащить на бичевѣ.
Бутіти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Ревѣть глухо, похоже на звукъ бу, мычать. Бугай бутить. Худоба бутить, бо нероблена.
2) Гудѣть, глухо кричать. Бач, як бутять (співали парубки), аж сюди чутно.
Геть меж. и нар.
1) Долой, прочь, вонъ, отстань. Геть, згинь, пропади і до мене не ходи! Іди ж собі геть. Во мн. числѣ — гетьте.
2) Далеко. На бистрому на озері геть плавала качка. геть-геть. Далеко-далеко. Дніпро геть-геть собі роскинувсь, сияє батько та горить.
3) Употребляется для усиленія. Совершенно, рѣшительно, далеко. Геть чисто виїли. Геть виріжім вражих ляхів, геть що до єдного. Загнали лишків геть аж за Вислу.
4) Очень. Чи треба молотника? — Треба, та ще й геть.
5) геть-то. Употребляется для усиленія значеніи. Порядочно, достаточно. Прогаялись геть-то, оглядуючи манастирь. Ми знаємо про це і геть-то більше, ніж ви. І геть-то чеетию такою запишався.
Горб, -ба, м. 1) Бугоръ, пригорокъ, курганъ. Вирубала дручок та стала на горбі. 2) Горбъ. Старість не прийде з добром: поли не з кашлем, то з горбом. Ум. Го́рбик, горбо́к, горбо́чок. На горбику під вербами сиділа купа дівчат. Виори, синку, горбки і долинку. На плечах горбок має.
Гур-гур, меж. звукоподражаніе грохоту. Гур-гур-гур! щось страшно загуркотіло, (їдучи) по під вікнами й стихло. А тут грім помаленьку: гур-гур-гур. У М. Вовчка о разсыпавшихся бусахъ. Як ірвоне з себе коралі дорогі — геть одкинула, — тільки вони гур-гур, роскотилися.
Набрі́хувати, -хую, -єш, сов. в. набреха́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Лгать, налгать на кого нибудь, клеветать, наклеветать. Знов почали сестри набріхувати на меншу. Люде — собаки, — чого не набрешуть. да се набре́хано. Это враки. 2) Говорить, наговорить пустяковъ, врать, наврать. Хтось мухам набрехав, що на чужині краще жити.
Насунути, -ся. Cм. насувати, -ся.
Омлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. омліти, -лію, -єш, гл. Обомлѣвать, обомлѣть. За ним Морозиха з жалю омліває.
Пробувати 2, -бую, -єш, гл. Пробовать, испытывать. Не треба пробувати Бот. Він же тебе цілує, він тебе милує! а він твого дівоцького розуму пробує.
Салдацький, -а, -е. Солдатскій.
