Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кітька

Кітька, -ки, ж. Игра состоящая въ катаніи яицъ. І в кітьки крашанками грались. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІТЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІТЬКА"
Відти нар. Оттуда. Бодай туди не дойшло і відти не прийшло. Ном. № 3767.
Забужа́віти, -вію, -єш, гл. Загрязниться. Ото вікна забужавіли — нічого не видно.
Забу́ток, -тку, м. 1) Остатокъ, памятникъ. Забуток старшини. О. 1862. X. 1. 2) Забвеніе. Павлогр. у.
Мерзлякува́тий, -а, -е. Чувствительный къ холоду.
Поблизький, -а, -е. Близко находящійся, близлежащій.
Погострити, -рю́, -риш, гл. Поострить.
Псюрня, -ні, ж. = псярня. Як псюрня вся собак напала, — оттут мені вже вірна смерть. Алв. 92.
Ранонька, раночка, -ки, ж. Ум. отъ рана.
Сторожати, -жа́ю, -єш, гл. = сторожити. А те мені, пане, важко, що з боків та сторожають, а спереду та зустрічають. Чуб. V. 960.
Тепліський, -а, -е. = теплісінький. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІТЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.