Близ, -зу, м. Близость. Употребл. только въ выраженіяхъ: коло близу. Вблизи. Коло близу пошукав коня. приступити до близу. Приблизиться, подойти ближе. Приступи, царенку, до близу. уклонись царівні до низу.
Дря́глий, -а, -е. Ветхій, подгнившій, изношенный. Дерево дрягле. Грубка дрягла. Cм. драглий.
Качечка, -ки, ж. Ум. отъ качка.
1) Уточка. Ой на ставу, на ставочку качечка ночує. Употребляется какъ ласкательное слово къ женщинамъ: моя ж ти, качечко!
2) = коник 4.
Миль-миль! меж. Выражающее мельканіе. Миль-миль, як у Петрівку ягода (де-не-где побачиш).
Повищерблювати, -люю, -єш, гл. Вызубрить (во множествѣ). І що цим ножем роблено, що так повищерблювано? Ти мені вже всі глечики повищерблювала.
Позгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Сгресть (во множествѣ). Позгрібай солому.
Поріб, -робу, м. Утокъ.
Приостанок, -нку, м. Конецъ, окончаніе. Що це він на приостанку росказував?
Таляр, -ра, м. 1) Талеръ, серебряная монета въ 75 коп. Заплатила.... біленькими талярами. У туркені у кишені таляри, дукати. Три таляри пропила іще й п'яна не була. 2) Большая пуговица, трехъ дюймовъ въ діаметрѣ, нашиваемая на суконномъ верхѣ мѣховой шапки галицкаго мѣщанина. Ум. талярик, таляричок, таляро́к, таляронько, таляро́чок.
Утопати, -паю, -єш, сов. в. утопнути, -пну, -неш, гл. Утопать, утопнуть, тонуть, утонуть. Як утопає, сокиру даває, а як порятують, і. топорища жалує.