Бідашка, -ки, ж. Ум. отъ бідаха.
Буй, буя, м. Въ выраж.: на буї. На открытомъ мѣстѣ, доступномъ вѣтрамъ. Її хата стоїть на буї.
Глупина, -ни, ж. Глухое, густо заросшее мѣсто въ лѣсу. У глупині вовки.
Жим, -му, м. = задава 2.
Знавати гл. Знавать, знать. У титаря, коли знавав. То козаки теє зачували, усі замовчали, бо в гріхав себе не знавали. (1834), 15.
Осить 1, -ти, ж. Сушильня для зерноваго хліба. Осить — де жито сушуть. Зроблено таку яму і цеглою вимощено — як піч. І тоді в піч накидають багато кичок і вони жарко-жарко горять; а зверху помощено і снопи туди кладуть. Коп дві накладуть і посохне, а тоді молотють.
Печінка, -ки, ж. Печень. Коса свиняча, що коло печінки, довгенька. брати за печінки. Пронимать, трогать. Ясь бігав по хаті та кричав. Його знать брало за печінки. в печінках сидіти. Надоѣсть, опротивѣть. Уже ти мені в печінках сидиш з своїми витребеньками. печінки відбити. Повредить внутренности. Ум. печіночка.
Роскривати, -ва́ю, -єш, сов. в. роскрити, -рию, -єш, гл. Раскрывать, раскрыть.
Свиріпиця, -ці, ж. Раст. = свиріпа.
Уподоба, -би, ж. Вкусъ, удовольствіе, все, что нравится. Я собі шапку таки по своїй уподобі вибрав. уподо́ба, не вподо́ба съ глаголомъ въ неопред. накл.: пріятно, непріятно, нравится, не нравится. Не вподоба, мати, з конем розмовляти, — ой час і година дівчини шукати. до вподоби бути, припадати. Нравиться, быть по вкусу. Ох, дитино моя! чи то ж до пари? кажу. — До пари, до любої вподоби! Робота не важка, саме припала йому до вподоби. Нащо й худоба, коли жить не вподоба. в уподо́бі бути. Нравиться. Багато мене сватало, та ніхто мені не був у такій уподобі, як один парубок. з уподобою. Съ удовольствіемъ. Куди ні заносилась наша весела або смутна пісня.... всюди.... слухано її з уподобою. Ум. уподо́бонька. На її красу не надивитись.... уподобонькою звали: он іде наша вподобонька.
