Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клапачка

Клапачка, -ки, ж. 1) Родъ трещетки, стукалки. Клапачки робит з ялового дерева і ними клапкат. Вх. Лем. 424.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАПАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАПАЧКА"
Гре́бати, -баю, -єш, гл. Брезгать, пренебрегать. Ти гребаєш моєю рукою, моїм товариством. Стор. МПр. 10.
Давні́шній, -я, -є. Давнишній. Тільки де-не-де димок над кручею піднімається, та по вітру, як давнішняя слава Синопа, розлітається. Морд. (Млр. л. сб. 92).
Доли́нонька, доли́ночка, -ки, ж. Ум. отъ доли́на.
Іск.. Cм. ск.
Ми мѣст. Мы.
Надрочи́ти Cм. надрочувати.
Овдовілий, -а, -е. Овдовѣвшій. Волч. у.
Проженихатися, -хаюся, -єшся, гл. Проухаживать.
Швендяння, -ня, с. Шлянье, бродяжничество. Швендяння змалку по дворах. Мир. ХРВ. 162.
Шпортнути, -тну, -неш, гл. Пырнуть, кольнуть. Шпортнув ножем. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАПАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.