Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кіхоть

Кіхоть, -хтя, м. Коготь. Розгреба (курча) своїми кіхтями пісок на греблі. К. На неї уже давно чорти кіхті гострять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІХОТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІХОТЬ"
Головайчик, -ка, м. Раст. Trifolium rubens. Лв. 102. Cм. горішина 2.
Жовта́вий, -а, -е. Желтоватый. Желех.
Кудеревий, -а, -е. = кудерявий. Ум. кудере́венький. Росте деревце тонке-високе, а на вершечку кудеревеньке. Kolb. І. 118.
Нищота, -ти́, ж. Нищета. Лебед. у.
Ошпарювати, -рюю, -єш, сов. в. ошпарити, -рю, -риш, гл. = обшпарювати, обшпарити.
Попразниче, -чого, с. = попразен. Kolb. І. 22.
Пришкварити Cм. пришкварювати.
Промережати, -жу, -жиш, гл. Дѣлать извѣстное время мере́жки. Переносно: писать (у Шевч. о стихахъ). Уже два годи промережав і третій в добрий час почну. Шевч. 444.
Трусик, -ка, м. Ум. отъ трусь.
Чичекати, -каю, -єш, гл. О сорокѣ: кричать. Вх. Пч. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІХОТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.