Відрізати, -ся. Cм. відрізувати, -ся.
Дока́зувати, -вую, -єш, сов. в. доказа́ти, -жу́, -жеш, гл. 1) Договаривать, договорить. «Оттут з муштри виглядала, оттут розмовляла, а там.... а там.... сину, сину!..» та й не доказала. 2) Показывать, показать, дѣлать, сдѣлать, продѣлывать, продѣлать. Дай нам, мати, доказати, що ми — рідні діти тих великих, що за правду гинули на світі! Чого прозьба не докаже, те докажуть буки. Бачить Бог, що москаль такі штуки доказує над смертю, — велів йому іти, куди хоче. 3) — кому. Укорять, укорить кого; попрекать, попрекнуть; грубо говорить, грубо сказать. Коли б мені на чужині хоч одна людина, — ніхто б мені не доказав, що я сиротина. Було старий і стане доказувати жінці: на яку ми його (сина) радість вигодували? Який з його хазяїн буде? Вона мені щодня добре докаже. Того ж бо я й тужу: твоїй матері не вгожу... Постелю постіль — не ляже, — моєму серденьку докаже. 4) Обвинять, обвинить, уличать, уличить. «Що ж роблять у Білій Церкві наші гетьмани Потоцький та Калиновський?» — Одібрав і од їх листи: один на другого доказує, — видко, що нема між ними доброї згоди. 5) Быть въ состояніи, умѣть, съумѣть сказать, разсказать, пояснить. От про камінь тіки я не докажу, чи взяв його хто, чи він там. Чи на сій худобі жив, чи, може, й на другій, — сього тобі не докажу.
Допи́сувати, -сую, -єш, сов. в. дописа́ти, -пишу́, -шеш, гл. 1) Дописывать, дописать. 2) Корреспондировать.
Зано́ситися, -шуся, -сишся, сов. в. занести́ся, -су́ся, -се́шся, гл. 1) Заноситься, занестись. 2) Важничать, зазнаваться. 3) на дощ заноситься. Собирается дождь.
Зіпа́ка, -ки, об. Крикунъ, крикунья.
Знизнутися, -зну́ся, -не́шся, гл. — плечима. Пожать плечами. Знизнув(сь) плечима та й пішов.
Переложення, -ня, с. = перекладання, 1, 3.
Подушити, -шу́, -шиш 1) Задушить (многихъ). Ховайтесь, казала лисичка, бо він же прийде та й подушить нас.
2) Надавить. Воздух подушить і вижене воду з лівера.
Позавидувати, -дую, -єш, гл. Позавидовать. Всі вибігають проти тебе, щоб хоть подивитись на тебе та позавидувати на твою красу.
Ханька, -ки, ж. 1) Родъ небольшой тыквы. 2) ханьки м'яти. Ничего не дѣлать. Йому б тільки на лавці ханьки м'яти. Ханьки мнеш, бо діла нема. 3) роспустити ханьки. Разговориться, розболтаться (грубо). Як распустить свої ханьки, так і за день не переслухаєш.
